Шкільна лінійка першого вересня.
- Привіт! Привіт! - чуються вітання звідусіль, грає бадьора музика, діти та дорослі мають святковий вигляд. Поверх головок з кісками, бантиками та заколочками бачу дівочу голову нетрадиційного малинового кольору. Що це могло бути? Ого! Та це ж Настя Бикова! Пофарбувалася. Ха-ха!
Наша директорка Аліса Сергіївна теж побачила малинову Настю. І колір її обличчя став гармоніювати з Настиною головою. Пробравшись до Насті крізь натовп, вона гнівно запитала: "І що з цим робити? Ти випадково не в нічний клуб зібралася? Це, між іншим, школа».
Настя анітрохи не зніяковіла, вона була готова до такої реакції. Текст заздалегідь вивчила: «Ви мене принижуєте, – голосно, впевнено та спокійно заявила Настя, – ви порушуєте права дитини. І потім мій зовнішній вигляд не впливає на розумові здібності». З цими словами Настя відвернулася від директорки і дістала з рюкзака мобільний телефон.
- Алло!, - ввімкнувши гучний зв'язок, вона говорила, як ми зрозуміли, із кореспондентом телебачення. І ТБ негайно з'явилося до нашої школи прямісінько до початку лінійки. Цей випадок став цвяхом програми Дня знань у нашій школі.
