Перепишіть речення, поставте( де потрібно розділові знаки), підкресліть граматичні Основи, визначте й поясніть види зв'язку між частинами складних речень. Побудуйте схеми кожного складного речення.
1.Дивувала істоpія про гірське село яке приваблювало туристів загадковістю згодом здійснювались бажання.
2.Жовте листя падаючи на землю говорило про осінь над ставом рипіла березаа вдалині небо сходилось із полями.
3.Вітер грався з листямі пташки відчували що вітер не зупинить iхній спів.

Батьківщина – це найдорожче, що є у людини. Не даремно вона співзвучна слову «батьки». Для кожного вона починається по-різному: подвір’ям дитинства, спогадами лагідних материнських рук,сходом сонця, сяянням зірок…

У кожної людини своя Батьківщина, і кожен має право любити та пишатися нею. Моя Батьківщина – це Україна. Я вважаю її найкращою країною у світі. Бо я тут народилась, тут мої батьки і друзі. Я люблю її за широкі лани, густі діброви, що завтра під мої вікном знову розквітне біла акація.

Взимку моя Україна вкривається білим пухнастим снігом. Річки замерзають. Зима — єдина пора року, коли я з друзями можу пограти у сніжки. Холодно. Червоніють щоки, а з неба на мої долоні падають сніжинки…

Я люблю українську весну, буйну, неповторну. Це — квітучі сади з хрущами та бджолами, це перелітні птахи, які повертаються з теплих країн, це – їжаки, ховрашки, які просинаються після зимової сплячки, це – перші проліски у лісах, це -  травневі духмяні конвалії, це – веселі струмки, які біжать і піняться, змивають залишки брудного снігу та впадають у повноводний Дністер.

Я люблю свій край за тепле літо із зухвалими горобцями, які нахабно гуркотять на підвіконні, з тополиним пухом, якому радієш тільки перший день, пухом, який вкриває землю, потрапляє в очі та ніс, заважає вільно дихати.

Люблю річку Дністер з її мальовничими берегами, увінчаними вербами. З її оптимістами-рибалками, які можуть просидіти майже весь день за ловлею окунів. Люблю суницю на лісовій галявинці, коли не звертаєш увагу на укуси комах і радієш кожній ягідці, люблю за важке колосся стиглої пшениці на жовтіючих ланах. Люблю за тріскотню цвіркунів, за щебетання жайворонків, курликання лелек.

Люблю українську осінь з її вкритими у золото і багрянець деревами, ранковими туманами, потемнілими повноводними ставками. Мені подобається збирати осінні гриби, коли ми усією родиною виїжджаємо у ліс. Люблю палити вогонь і смажити шашлики. На сільських ланах закінчують працювати осінні комбайни, поспішаючи вчасно підготуватися  до неминучих холодів. У моїй Україні найродючіша в світі земля і саме вона приносить людям свої дарунки.

Я пишаюся тим, що живу в країні з такоюбагатою історією. Україна пройшла тисячолітній шлях – від часів могутньої Київської Русі до сучасної незалежної країни. Нашим пращурам неодноразово доводилось відбивати загарбників та захищати рідні оселі від чужинців.

Вірю що зникнуть ненависть, несправедливість, жорстокість і безсердечність. Запанує щастя і добробут під блакитним безхмарним небом. Серед безкрайнього золотого поля Українці забудуть про нестатки, безробіття, платне навчання.

Я дуже хочу побачити Італію і Францію. Хочу з’їздити  до Австралії і Америки. Мрію відвідати Бразилію, Канаду і Новозеландію. Із задоволенням подорожувала б. Можливо, де-небудь я б затрималася, а  десь — ні. Але упевнена, що з будь-якої  країни світу, як би там не було гарно, я би повернулася додому, до своєї України. Тут усе моє життя. Іншої батьківщини мені не треба.

Синтаксичний розбір речення   

Члени речення: 
З багатьох(_ _)  античних(~~) міфів(_ _)  на мене(_ _)  чи не найбільше(~~)враження справляв(═) міф про людинолюбця Прометея(~~), який ніби вкрав(═) у богів(_ _)  вогонь(_ _), щоб передати(═) його(_ _)  людям(_ _), і міф про Ікара(~~), 
|першу людину|(~~), що знялася на крилах(═) у небо(_._). 

Граматичні основи: 
1) підмети: міф (і) міф;
    присудок: справляв враження; 
2) підмет: який; 
   присудок: ніби вкрав; 
3) (підмета немає);
     присудок: передати;
   4) підмет: що; 
    присудок: знялася на крилах.   

Другорядні члени речення: 
-     додатки: з багатьох міфів, на мене, у богів, вогонь, його, людям;
 -    означення: античних, найбільше; про людинолюбця Прометея, про Ікара;
-     прикладка: |першу людину|(~~); 
-     обставина: у небо.    

1[З багатьох античних міфів на мене чи не найбільше враження справляв міф про людинолюбця Прометея, 2(який ніби вкрав у богів вогонь), 3(щоб передати його людям), і міф про Ікара, |першу людину|], 4(що знялася на крилах у небо).  

Схема: [ ═ O, (с.с. ═), (щоб ═ ), і O х, |~~|], (c.c. ═). 
* O, …, і O – однорідні підмети в головній частині (вказати всередині—)
  с.с. – сполучникове слово (який, що – підмети)
  |~~| - відокремлена прикладка
__
  Складнопідрядне речення з послідовною (2 – 3) та паралельною (2, 4) підрядністю. 
Підрядні: 2, 4 – означальні; 3 – обставинне мети (односкладне безособове).
Головна частина ускладнена однорідними підметами та відокремленою прикладкою.