Граматичні помилки є, але справа навіть не в цьому.
Знаєте старий анекдот, "чукча не читатель, чукча писатель"?
Так вот, сначала побудьте читателем, поймите вообще, как пишутся стихи, узнайте, что такое рифма, ритм, стихотворный размер, что такое поэзия вообще. Складывается впечатление, что вы стихов настоящих никогда в глаза не видели. Не хочу вас обижать, но вы же сами знаете, как важно учиться именно в молодые годы. Вот и учитесь, а там видно будет. Ведь к этому делу надо ещё и иметь, талант.
Відповідь:
Якщо не образишся, я тро-о-охи відредагую:Я віршів ніколи в житті не писав.
Це просто тому, що ТЕБЕ я не знав.
Тепер солов'єм моє серце співа,
Виводить рука нелукаві слова:
Не збиті й сучасні - чистіш від води,
Такі, як казали ще наші діди.
ТИ гарна, тендітна, ТИ диво із див.
Я хочу, щоб разом ми були завжди.
Хай поряд не буде недобрих людей,
Втечем від байдужих, холодних очей.
Щодень я любити ТЕБЕ обіцяю.
ТЕБЕ зберегти я всім серцем бажаю.
А серце не бреше й одразу сказало,
Що щастя, Янусю, в ТОБІ відшукало.
ТИ доторком ніжним легкої руки
Осяєш мої підліткові роки.
Пояснення: