Прочитайте текст. Сонце непомітно схилилося на захід і не пекло вже так дошкульно, як раніше. Поволі вітер подихав із-за Беєвої гори, приносив із степу свіжий запах трав і денну прохолоду лісу, що зеленів на горах. Сивий полин і листатий подорожник кущили- ся обабіч дороги. Зелені хліба котили хвилі з горба на горб... Незважаючи на мале сенький вітерець, парило й робилося душно. Ластівки літали понад самою землею. мовчки, без щебету. 1.Випишіть однорідні члени речення, поєднані сурядними єднальними сполучниками.
2.Випишіть речення з підрядним порівняльним сполучником. Доберіть три синоніми до сполучника, ужитого в реченні

Осінній сад навіває тугу про те,що скоро настануть холоди.В осінньому саду вже не чути спів птахів,дзіжчання бджіл,не літають метелики.Осінній сад замовкає.Але замість того щоб сумувати потрібно насолоджуватися дарами природи.Осінній сад приносить нам свої плоди:яблука,груші,сливи чарівні
            і вони солодкі,до душі мені.
Напевне не тільки мені.Коли гуляєш в осінньому саду то насолоджуєшся тишею і спокоєм.Подув легкий вітер і золотаве листя кружляє в осінньому вальсі.Воно вистилає м"який і гарний килим на який падають дозрілі яблука:червоні,жовті,вони ніби просяться щоб їх з"їли.Як приємно взяти яблуко і насолодиться ним.
У осіннього саду свій запах,який вбирає в себе запах листя,яблук,пожовклої трави.Коли куляєш в саду то відчуваєш зміни в природі:нові фарби,нові запахи,свіжий вітерець і тишу.Це все збираєш в один букет, який називається-осінь.

1. Достигаючи, набувати жовтого кольору, ставати жовтим (про пшеницю, жито і т. ін.). Кущі винограду облипли блідо-зеленими кетягами, кукурудза по ланах розпустила коси, ячмені почали половіти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 245); Скільки зглянеш — вилискують розгойдані вітром хліба, скільки чуєш — шумлять, переливаючись під примарним місячним сяйвом. Викинули колос, наливаються, половіють (Олесь Гончар, II, 1959, 85);  * Образно. Вітрець теплом із півдня віє І день під сонцем половіє (Микола Шпак, Вибр., 1952, 96);

//  Виділятися, відливати жовтим кольором. За шахтними спорудами половів пшеницями степ (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 79); Половіє безмежний клин озимої пшениці (Юрій Яновський, I, 1954, 17); Перед нею — рівний шлях, сонце сяє, вітер віє, стигле жито половіє, зеленіють дерева (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 141).

2. Втрачаючи інтенсивність кольору, робитися блідо-жовтим. Жовто-фіолетова заграва на заході блідла й половіла (Юрій Смолич, I, 1947, 124);  * Образно. Спочатку хоч потішала [Раїса] себе думкою, що вона не зайва на світі,.. але ця теорія з кожним роком блідла, половіла і з часом зовсім загинула (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312).

Объяснение: