Одиничний дiсприслівник НЕ треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) спiлкуючись обирайте цiкавi для вас теми.

Розмовляючи відчувайте настрій співрозмовника.

Будьте ввічливими умiйте слухати не перебиваючи.

Дискутуючи поважайте думку iншої людини.

Перед нами картина І.С. Їжакевича "Тарас-пастух". Видатний митець присвятив багато творів зображенню визначних постатей української культури. Але найбільша кількість із них — про Т.Г. Шевченка. 

Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас — нещасливий сирота та ще й кріпак у пана. 

Подерта сорочка, солом'яний бриль свідчать про злиденне життя. Але у хлопця є неоціненне багатство — талант. Тому так захоплено працює Тарас над своєю книжечкою, вписуючи туди власні вірші та оздоблюючи їх малюнками й візерунками. Тим паче, що навколо все таке чудове: і невеличкий зелений гайок, і мальовничі біленькі хати, і безхмарне блакитне небо. 

Водночас із співчуттям до маленького сироти виникає і радість за те, що є в нього талант, який буде вічно служити такій милій Тарасовому серцю Україні. 

Одного разу під новорічні свята захворів Дід Мороз. Колобок, Котигорошко, лисиця і змій горинич полетіли до нього в Анктартиду. Лисичка зробила йому гарячий чай. Снігуронька дала термометр і теплу ковдру. Колобок звеселяв його казками. А Котигорошко і Змій Горинич пішли у Снигове місто, що було неподалік від домівки Дідуся Мороза. Там вони знайшли пінгвінів-лікарів, які пішли з ними до Діда Мороза. Лікарі обстежили його і сказали, що він одужає тільки після Різдва, що буде сьомого січня. Дід Мороз попросив Колобка завезти подарунки дітям на Південь Землі. Котигорошко він просив роздати подарунки дітям на Півнночі планети. Лисицю на захід. А Змія Горинича на Схід. Всі приступили до роботи. Коли всі діти отримали подарунки вони згадали про новорічні свята. І завдяки їм Дід Мороз одужав раніше ніж сказали лікарі. Всі були дуже раді. І від того часу про Снігове місто пишуть книги, а діти не забувають різдвяні свята! 

Кінець!