О, рідна земля, ти як мати єдина і неповторна! Ти не обов'язково найкрасивіша. У світі є,можливо,інші краї,де ласкавий шум прибою поєднується з ніжним співом барвистих птахів,а пахощі лавра чи манголій із свіжістю грозових південних вітрів. Та що з того? Хай твоя краса не така показна не кожному впадає в вічі, але від того ти не менш рідна і люба синівському серцю, земле рідна! Ти ввійшла в нього з молоком матері і шумом старої верби, у воротях квилінням чайки бшля степового озерця, і золотим дзвоном пшеничної ниви за селом, із звуками рідної мови та пісень вечорових дівочих.Дорожчого за тебе, рідний краю, у світі немає.
1. Подивився я на хати - нема в мене хати. 2. Защебетав соловейко - пішла луна гаєм. 3. Зійде сонце - утру сльози, ніхто й не побачить. 4. Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива. 5. Садок вишневий коло хати, хрущi над вишнями гудуть. 6. Кричать сови, спить дiброва, зiроньки сiяють. 7. Шелестить пожовкле листя по дiбровi; гуляють хмари; сонце спить; нiде не чуть людськоï мови. 8. Не завидуй багатому: багатий не знає нi приязнi, нi любовi… 9. Минають дні, минає літо, настала осінь. 10. Сонце гріє, вітер віє з поля на долину; над водою гне з вербою червону калину. 11. Дивлюся — аж світає, край неба палає. 12. Умовк кобзар, сумуючи: щось руки не грають.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
