если не сложно, сделай этот ответ лучшим, ай корону ❤
Объяснение:
За невеликим гаєм компанію підлітків чекала широка долина, на якій майже не росли дерева. У низині загомонів дах високої будівлі, яка ховалась за міцним кам'яним муром і нагадувала середньовічний замок. Стежинка, судячи з усього, якраз і вела до того місця, яке вони шукали.
Нарешті, небо почало затягуватись хмарами. Спочатку вони були невагомі та біленькі й нагадували чудернацьких звірів, що вийшли на прогулянку у літній блакиті. Вітер ганяв їх по простору, складаючи в чудернацькі пазли. Потім вони стали сірими і схожими на гігантських пацюків, що намагались проковтнути сонце.
Нарешті, це їм вдалося - сонця не стало видно.
Чим ближче компанія підходила до замку, тим темнішим ставало небо. Хмари почорніли. Де-не-де з'являлися і тут же щезали, поки що беззвучні синюваті блискавки. Стало важко дихати. Здавалося, марна громада багатотонною вагою хоче розчавити все живе на Землі. У повітрі пахло дощем і тривогою, як це буває перед сильною грозою. Друзі стояли неподалік від кованої залізної брами, яка закривала вхід до замку. Ніякого замка чи засува на ній не ігалося, і хлопцям хотілося скоріше потрапити до середини і знайти хоч якийсь прихисток від можливої негоди.
Контрольний диктант.
За невеликим гаєм компанію підлітків чекала широка долина, на якій майже не росли дерева. У низині забовванів дах високої будівлі, яка ховалась за міцним кам'яним муром і нагадувала середньовічний замок. Стежинка, судячи з усього, якраз і вела до того місця, яке вони шукали.
Нараз небо почало затягуватись хмарами. Спочатку вони були невагомі та біленькі й нагадували чудернацьких звірів, що вийшли на прогулянку у літній блакиті. Вітер ганяв їх по простору, складаючи в чудернацькі пазли. Потім вони стали сірими і схожими на гігантських пацюків, що намагались проковтнути сонце. Нарешті це їм вдалося, сонця не стало видно.
Чим ближче компанія підходила до замку, тим темнішим ставало небо. Хмари почорніли. Де-не-де з'являлися і тут же щезали, поки що беззвучні, синюваті блискавки. Стало важко дихати. Здавалося, марна громада багатотонною вагою хоче розчавити все живе на Землі. У повітрі пахло дощем і тривогою, як це буває перед сильною грозою. Друзі стояли неподалік від кованої залізної брами, яка закривала вхід до замку. Ніякого замка чи засува на ній не ігалося і хлопцям хотілося скоріше потрапити до середини і знайти хоч якийсь прихисток від можливої негоди.