Зробити синтаксичний розбир речення (пряма мова і розділові знаки пропущено)
Я піду посплю, а о другій годині ночі зміню тебе мовив надвечір Митько. 2. Я вертівся, дід спитав Ти прийшов ловити гав?. 3. Тут почув я голос брата Щось ти носом став клювати.

"Чого може навчитися людина в проди"Природу не можна розуміти тільки як світ тварин і рослин. Природа це все, що оточує нас від народження. Людина та природа- це дві невід'ємні частини світу. Кожна частинка природи є важливою. Людина і природа перебувають у постійних і складних взаєминах. Природа дає можливість людині жити, задовольняючи її фізичні потреби, збагачує її духовний світ своєю красою та активізує ї розум, демонструючи зразки найкращого, найдосконалішого у світі. Коли ж людина починає шкодити природі, вона шкодить і собі, адже людина - також складова природи, і 1 частина, надзвичайно залежна від решти складових. Відмінність людини від інших живих істотполягає в тому, що вона має розум, а відтак може мислити, творити, спілкуватися з іншими людьми. На жаль, сьогодні є підстави говорити, що свій розум людина здебільшого спрямовує на задоволення власних потреб, знищуючи майже повністю те навколишнє середовище, в якому живе і від якого цілком залежить. Кажуть, що сьогодні ми живемо на планеті, що належить нашим правнукам: адже наслідки того, як ми зараз ставимося до природи, будуть відчутні у далекому майбутньому. I виправити навіть одну серйозну помилку, якщо вона буде зроблена, часто неможливо. Людина від природи повинна навчитися красі, коханню, гармонії. Природа нас вчить бутиповинна навчитися красі, коханню, гармонії. Природа нас вчить бути добрими та кохати одне одного, дарує нам красу та життя. У безмежному храмі краси та музики природи, який не може зрівнятися ні з яким рукотворним шедевром, людина перетвориться із завойовника на творця, знайде душевну рівновагу, відновить фізичні сили та здоров'я. Дружіть із природою, з чистим цілющим повітрям, джерельною водою і вам не треба буде звертатися до лікаря, бо саме в природі закладена основа нашої життедіяльності. Приходьте до лісу, гір, поля, річки. Ставайте в їхне нерозривне коло, підтримуйте його, і воно підтримає вас, як підтримує вірний друг у бурхливому ритмі сьогодення. Несіть добро у світ, і це добро вернеться вам та дітям у стократ!

Тож він уже хотів йти, як йому спало щось на думку.

-Добре, я зроблю це.

Царівна від щастя, аж підстрибнула.

-Але, ви натомість, подаруйте мені незрівнянне яблуко.

Вона задумалась, встала і пішла у сад, зірвала там, яблуко і принесла до царевича. Той подивився і сказав:

-Ні! Яблуко має бути золоте, це таке, яке росте у країни ЩЕДРОСТІ.

Він дав їй карту і сказав:

-Ось твій маршрут, а тут ця країна, побудь, там тиждень і повертайся-сказав він.

-Я нехочу!-вперлася царівна.

-Ну добре незрівнянний замок, віддам комусь іншому.

Та зі злості вхопила карту і вирушила у подорож.

Спочатку вона задумалася чому вона погодилася, але потім пішла з усмішкою. Тож вона йшла йшла, через густий ліс, а після нього натрапила на село.

Подивилася та чи його називають Щедрість. І так і є це була країна!

Всі люди там дружні, веселі, щедрі. а вона зовсім не щедра, тож лишилася вона там на тиждень, а після цього вернулася до царевича.

Він, аж побачив блиск у очах, зрозумів, що в неї зміни. Вона показала яблуко і сказала:

-Це яблуко з моєї яблуні у тій країні, я виростила її і з неї почали падати золоті яблука.

Царевич дозволив жити їй у його замку і жили вони там довго і щасливо.

КІНЕЦЬ