Вправа 2. Від поданих слів утворіть прикметники, використовуючи суфікс -ськ-.

Париж, Україна, Овруч, Кривий Ріг, мученик, Черкаси, Славутич, Одеса, козак,

турист, Тростянець, дивак, ескімос, казах, П'ятихатки, Нова Водолага

Вправа 3. Від поданих назв областей утворіть іменники за до суфікса
-ин-.

Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Дніпропетровська, Рівненська, Київська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Харківська, Сумська, Полтавська, Херсонська, Житомирська, Одеська, Черкаська, Миколаївська, Чернігівська, Донецька, Луганська.

Вправа 4. Відподаних прикметників утворіть просту форму вищого ступеня порівняння.

Низький, гіркий, красивий, розумний, близький, важкий,

Кожна людина — мрійник. Як часто я прокидаюся з думкою, що буде, якби я перетворився на лева, на красивого оленя, на велетенського дуба. Мабуть, це неможливо, але якби це сталося, то я хотів би бути левом — царем звірів. 

Який же він красень! Сильний, могутній! Любить гарно поїсти, відпочити! Може захистити своє сімейство від будь-кого. Благородний і гордий! Ці всі якості приваблюють мене. Як би мені хотілося левом бігти саваною чи то за здобиччю, чи то до водопою. Яка швидкість, які рухи! А лежати на сонечку в колі сородичів гати за левицями! 

Розкішна грива, сильні лапи, красива окраса, мудрість і розум робить цього красеня неперевершеним.

Укиєві на площі перед софійським собором – гірка із сірих гранітних брил, на якій напис: «богдан хмельницький. 1888». на вершині гірки – бронзовий кінь, раптово зупинений вершником у момент стрімкого руху. навіть у житті не часто помітиш таку мить. – здибленого розпашілого скакуна. а тут усе в бронзі до найменших деталей. і так правдиво, що ніби чуєш іржання коня, удар копит об камінь, окрик вершника. ця скульптура, здається, завжди стояла на площі, де 23 грудня 1648 року кияни зустрічали богдана й очолюване ним козацьке військо після перемоги під пилявцями. однак народжувався монумент у муках і непорозуміннях. автор шедевра — видатний скульптор xix століття, білорус за походженням, михайло микешин. на запрошення вчених — ініціаторів спорудження монумента, він прибув з петербурга й почав працювати над проектом, враховуючи побажання знавців української старовини. історик володимир антонович знайомив мике-шина з різними портретами богдана хмельницького, зразками військового одягу, зброї того часу. кінь мав бути саме такий, на якому їздив хмельницький: витривалий, маневрений, безвідмовний у битві і відданий своєму господареві. за розпорядженням козачого генерала коней приводили для моделювання в майстерню скульптора. проект був схвалений київським ініціативним комітетом, але уряд відмовився не тільки покрити заплановані витрати, а й виділити з державної казни бронзу на монумент. та ніщо не могло зупинити микешина й ініціаторів цієї патріотичної справи. спорудження пам’ятника богданові хмельницькому стало всенародною справою. у січні 1870 року розпочали добровільний збір коштів. жертвували найбідніші — селяни, ремісники, солдати, робітники, службовці. але зібраних коштів було замало. задля зменшення витрат скульптор відмовився від ідних композицій на постаменті. бронзу одержали з переробленого металобрухту, який діставали з великими труднощами. та влада постійно ставила перепони: микешина виселили з будинку, за доносами наклали арешт на майно. але і в таких складних умовах митець продовжував самовіддано працювати. через три роки скульптуру нарешті відлили. це був довершений мистецький твір. скульптору в таких скрутних умовах не лише його талант, а й наполегливість та сила волі. він черпав натхнення не з нагород і титулів, а з власного переконання в необхідності розпочатої справи. встановлення пам’ятника розтягнулося на вісім років. були проблеми з його перевезенням з петербурга до києва, збереженням, пошуком місця встановлення. і все ж настав довгоочікуваний день. на софійській площі віднині височів пам’ятник богданові хмельницькому. не запросили на відкриття тільки його творця михайла микешина: так чиновники поквиталися зі славетним митцем.