Контрольний диктант Лукія
Не/глянувшина (з/с)пал(е/и)ну хату яка
ще курилась димом (Л/л)укія вийшла (з/із/зі)
люд(ь)ського занімілого гурту. Її ніби
посноване павут(е/и)н(нн)ям (с/з)моршок
обли(ч/чч)(а/я) навіть опромін(е/и)лося ві(д/
т)бл(и/e)ском ус(ь)міху. Цей ус(ь)міх ішов аж
(з/із/зі) найдальших гл(и/е)б(и/е)н її єства.
Вона (з/с)правді зібралась кудись дуже/дуже
далеко. Куди вона все/таки йшла?
Човгаюч(и/i)
ледь/ледь
пер(и/
е)ставляюч(и/i) ноги (Л/л)укія худою поста(т/
тт)ю повіл(ь)но пер(е/и)сувалася ву(с/з)ькою
сте(ж/ш)кою поза городами. Зн(и/е)на(тьсь/
ць)ка слідом за нею кинув(ь)ся (М/м)арко.
На(з/с)догнав і що/сь заговорив майже пош(e/
и)(б/п)ки. Лукія зуп(и/е)нившись ледве
ус(ь)міхнулася й (с/з)тупала далі. Йшла н(е/
и)/відомо куди йшла просто (у/в) білий світ
який ро(з/с)л(и/е)вався довкола
справ(ь)ді
(с/з)пекою.
гар(я/а)ч(ьо/о)ю
жнив/яною
Люд(ь)ський натовп н(e/и)наче засти(г/х) біля
згари(шч/щ)(а/я). Нi/хто не/знав що йде (Л/
л)укія до свого сина, і що в(е/и)де її до нього
втіш(и/е)не не/вимовною радіс(ь)тю (с/
з)правді з(ь)ряч(е/є) мат(и/е)рин(ь)ське серце.
дам 100б
