- Привіт, Сашко.
-Привіт, Марійко.
-Цікаве нам додому задали домашнє завдання.
-Погоджуюсь, а що ти напишеш в своєму творі "Для чого потрібен Інтернет?"
- Ой, навіть не знаю з чого почати.
- Та я також. Але в мене вже є дещо на думці
- І що ж саме?
- Інтернет використовують у пошуковій сфері. Завдяки інтернету ми можемо дізнатися різноманітну інформацію.
- Цікаво, дасиш мені прочитати твір, написаний тобою, завтра. А я буду писати про те, що без інтернету важко уявити наше повсякденне життя, як би ми зараз жили б без інтернету? Це сучасне покоління. А ти задумувався над тим, що в наших батьків не було інтернету?Але в них було щасливе дитинство і без інтернету.
- Добре, прочитаєш. Ти так глобально замислилась над цією темою, що я впевнений, що ти отримаєш гарну оцінку.
- Дякую, ти теж.
- Добре, я вже , напевно, піду. А то хочу чим скоріше приступити до роботи.
- І я також
- Бувай, щасти
- І тобі теж. Бувай
Вставні та вставлені конструкції (слова, словосполучення, речення) належать до категорії слів, граматично, або синтаксично, не пов’язаних з іншими членами речення. Вони не є членами речення, не відповідають на жодне питання, не пов’язуються сурядним чи підрядним зв’язком з головними та другорядними членами речення, тому на письмі виділяються чи відділяються певними розділовими знаками, а в усному мовленні — відповідною інтонацією. Спільні властивості цих ускладнюючих компонентів речення полягають у тому, що значення їх має додатковий характер щодо семантики всього речення чи окремої його частини.
