Спишіть подані речення, уставляючи на місці крапок відповідні уза- гальнювальні слова з довідки. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.
1. Первозданно й незаймано дихає луг, і від нього пливе п’ян-
кий …: холодної м’яти, звіробою, деревію, материнки, калгану,
валер’янового кореня, дивосилу та ще всякого цілющого зілля
(К. Мотрич). 2. Ні спека, ні бурі, ні морози — … не вб’є любов
мою (В. Сосюра). 3. … взяли: картоплю, цибулю, огірки, хліб,
казан, велику дерев’яну миску, волок, рядно, косарський при-
лад, граблі,— … вже на возі… (О. Довженко) 4. … і на вулицях,
і круг стадіону, і обабіч дороги до заводу росли молоді осокори,
клени й каштани (В. Собко). 5. Тиша була наповнена …: і дзвін-
кою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим
мелодійним шелестом стиглого жита (М. Коцюбинський).
Довідка: все, ніщо, букет пахощів, все, всюди, всякими
звуками.

Щоб розчинити камені в нирках, сечоводах, жовчному міхурі, можна використовувати такі засоби:
— 20 г лимонної кислоти (вичавлений лимон), 20 мл (1 ст. л.) маслинової олії, 20 мл горілки. Змішати й пити після кожного прийому їжі протягом 1—3 місяців. Після цього пройти УЗД-обстеження. За потреби лікування продовжити;
— 1 ст. л. яблучного оцту, 1 ст. л. меду на 150—200 мл перевареної води. Усе ретельно перемішати. Пити перед їдою в разі нормальної кислотності та після їди — в разі підвищеної;
— у щоденному раціоні повинні бути яблука. Відразу після їхнього дозрівання (1—2 місяці) потрібно щодня з’їдати по 1 кг цього фрукту будь-якого сорту, пізніше обирайте ті сорти, які довго зберігають вітаміни (наприклад, симиренка та інші), з’їдаючи по 1—3 на день. Дотримання цього правила до очистити жовчні й сечові шляхи, нирки та печінку від каменів.
Для нормального травлення потрібно:
—постійно вживати в перших і других стравах натуральний (6%) яблучний або виноградний оцет, хрін та гірчицю, а під час приготування будь-яких страв додавати чорний запашний перець (мелений або у вигляді горошку), лавровий лист. Наприклад, під час приготування вареної картоплі в каструлю треба покласти по 2—3 горошини чорного й запашного перцю, 1 великий лавровий лист, 1 велику цибулину, 2 зубчики часнику;
— крупи прожарювати перед уживанням на сковороді близько 6 хвилин для знищення різних мікроорганізмів, цвілі та вірусів, що оселилися в них під час зберігання. Не всі мікроорганізми гинуть у киплячій воді, а на сковороді температура вища, крім того, дію підсилює кисень повітря;
— хліб обов’язково пропускати через тостер (термообробка для усунення мікроорганізмів), а сир перед уживанням обробляти над парою;
— щодня з’їдати 2—3 зубчики часнику та 1 цибулину в будь-якому вигляді;
— у щоденному раціоні мати такі ягоди, як журавлина, брусниця та чорниця — свіжі або перетерті з цукром. Вони допомагають не тільки нормалізувати травлення, але й підтримувати імунітет.

У разі отруєння:
— швидку до надасть суха гірчиця: 1 ч. л. заварити в окропі, охолодити й випити. Можна вживати цей засіб з молоком або кефіром, але попередньо гірчицю потрібно заварити в киплячій воді (1 ч. л. гірчиці на 0,5—0,3 склянки води), а після цього розвести молоком або кефіром;
— перевіреним засобом є йод із крохмалем — 20 крапель на склянку завареного крохмалю. Можна також йод розводити фруктовим або молочним киселем.
Для очищення крові від різних паразитів:
— 1 ч. л. 5% спиртового розчину йоду та 1 ст. л. крохмалю розмішати в 50 мл холодної води, залити окропом (200 мл) і перемішати. Пити по 3—5 чайних ложок зі 100—150 мл молока або киселю через 30 хв після їди один раз на день за схемою: 5 днів — перерва 5 днів, потім знову 5 днів і т.д.

За перших ознак застудного або вірусного захворювання:
— необхідно пити на ніч 100—150 мл молока з гірчицею (1/5 чайної ложки, завареної у 20 мл окропу). Цей же рецепт допомагає в разі гострих і хронічних захворювань дихальних шляхів, а також запальних процесів внутрішніх органів. Застосовувати до поліпшення стану, після цього припинити вживання гірчичної суміші.

Не давно я прочитав комедію Тараса Григоровича Шевченка “Сон” “У всякого своя доля”. У цому творі я хочу поділитися з вами о моїх враження отриманих після прочитання цієї комедії.
Перше що вразило мене-це епіграф поеми, в якому автор розкриває головну ідею твору: довести до читача правду про країну зла та насильства. На самому початку автор іронічно змальовує людей, які населяли країну і розповідає про їхню працю в таких рядках: “той мурує-той руйнує”. Сюжет поеми складається з 3-х картин в яких автор по черзі описує Україну, Сибір та столицю Російської імперії Санкт-Петербург. В першій картині автор дуже вдало змальовує рідні пейзажі та схід сонця в безтурботних тонах. Але раптом як грім серед ясного неба автор придивляється та баче: як під тином лежить опухла від голоду дитина, що не все так гарно на рідній земл,і що люди потерпають від експлуатації на панщині, мруть від голоду, тяжких хвороб. Ось що вражає в цій картині вдало змальований поетом пейзаж та страшні муки рідного народу на його красивій землі.
Друга картина-це політ над вічною мерзлотою Сибіром. Тут автор також доносить до читача пейзаж, але зимовий. Далі герой комедії чує, як затріщали кайдани і як тяжко людям у неволі. Тут герой бачить не тільки злочинців, але й на думку автора, чесних і справедливих людей, одним словом цвіт нації. Ця картина ще страшніша за попередню, бо тут герой зрозумів до чого дійшов уряд зібравши всіх неугодних у тісній могилі. Далі герой ставить запитання: а за що народ терпить такі муки, і обвинувачує в цьому царя. Далі автор рішуче закликає боротися проти царату. Ось чим вразила мене ця частина, рішучістю автора та його закликами боротьби проти гнобителів.
Третя картина, як і попередні починаються з пейзажу, але на цей раз вже міського. Автор описує російські міста. Коли герой потрапляє в столицю імперії то зустрічає свого земляка дрібного чиновника, який своєї рідної мови відцурався та чужої не навчився. Тут автор називає цього чоловіка мерзенним каламарем і описує його, як втратившого національну свідомість та гідність. Потім герой потрапляє до палацу царя і викрикує: “Ось де рай!”. Потім автор вдало змальовує панів, називаючи їх пикатими. Пузатими. Потім автор описує царське подружжя застосовуючи при цьому різні художні засоби. І вкінці автор доходить висновку що цар це не цар без тюрми народів-Сибіру, без своєї челяді, та чиновників. Ця частина дуже вражає сатиричними описами царату та чиновників.
Ця сатирична поема дуже вдало поєднала в собі опис страждань простого народу, який не прокладаючи сил тяжко працює на своїй землі і водночас вмирає з голоду, та райське життя панів, які живуть собі безтурботно в розкоші та достатку.