Не дочекавшись кінця зими, тендітні і вишукані перші весняні квіти пробуджуються від довгого зимового сну. низькі температури для них не страшні, їх цибулини навіть в сильно замерзлому ґрунті. наукова назва підсніжника білосніжного – галантус (galanthus nivalis), що дослівно можна перекласти як – «молочна біла квітка». налічується близько 18 видів підсніжників, які ростуть в дубових і мішаних лісах. підсніжник – зимостійка, дрібно-цибулинна рослина, що належить до сімейства амарилісових. рослина невисока, в середньому 8-20 сантиметрів, з плоскими лінійними листками, що з’являються одночасно з квітконосом. квітка поникла, за формою нагадує дзвіночок. пелюстки і чашолистки у квітки розрізнити неможливо. видно лише шість чисто-білих часток оцвітини: три зовнішні – довгі, еліптичні і три внутрішні, більш короткі, клиновидні, з зеленою плямою у вершині, видні тільки в розкритому бутоні. плід підсніжника – м’ясиста коробочка, округлої форми з трьома стулками, в яких зріють нечисленні насіння. соковитий придаток на насінні приваблює мурах, які розтягують насіння, тим самим поширюючи рослини підсніжника білосніжного.
Весна- это когда природа сбрасывает с себя снежный покров и оживает.Молодая сочная травка проклевывается сквозь залежавшиеся островки еще не растаявшего снега.На деревьях образовываются почки,которые в свое время разорвут мягкую кожицу ,обволакивающую их, и на том месте появятся молодые едкого цвета листочки.Солнышко будет чаще радовать нас,небо будет окутано в мягкие объятья облаков.Сквозь нагретую солнцем землю в скором времени будут пробиваться ростки долгожданных одуванчиков.Ручейки в лесах вновь заиграют задорную мелодию,тем самым подавая сигнал птицам,что пора возвращаться с дальних стран в родные края.С прибытием птиц воздух наполняется веселым щебетанием и весна становиться все краше и краше.Весной у людей все чаще на лице светится улыбка,блестят глаза.Ведь многие люди находят свою половинку именно в это время года,как будто в воздухе летает некая "влюбленность".
На дворе стоит веcна!
После зимней лютой стужи
Отряхнулась ото сна
Вся природа. Даже лужи
Не покроет лед за ночь,
Гонит солнце зиму прочь!
Набухают соком почки,
И зеленые листочки
Скоро в струях ветерка
Заиграют! А пока:
Цвета солнца у реки
Появились огоньки!
Все! Закончились морозы!
Распускаются мимозы!
Свое сочинение я закончила стихотворением Вадима Косовицкого " Цвет весны", потому что это стихотворение описывает так весну ,как я себе и представляю.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
