Объяснение:
Великдень — одне з найулюбленіших свят у моїй родині. Зазвичай ми починаємо готуватися до його святкування заздалегідь, десь за тиждень до його настання.
Напередодні свята ми завжди робимо прибирання в будинку. Миємо вікна після зими, витираємо пил на шафах, викидаємо непотрібні речі.
Після прибирання ми починаємо приготування до святкового столу. Моя мама завжди пече святкові паски. Ці паски виходять у неї дуже ніжними, смачними та повітряними. Я теж беру участь у приготуванні пасок. В мої обов’язки входить підготовка паперу для випічки. Мені необхідно нарізати її за розмірами банок, в яких будуть випікатися паски. Також мені необхідно підготувати родзинки та цукати. У родзинок необхідно обірвати хвостики й промити їх водою.
Прикрасою святкового столу є фарбовані яйця. Як варіант, замість фарби можна наносити на них різнокольорові наліпки.
Оскільки Великдень знаменує собою закінчення Великого посту, мама завжди готує на це свято м’ясні страви.
Всі члени нашої родини збираються за столом і починають святкувати після спільного відвідування церкви.
Відповідь:
Найцінніше, що є у людини – це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній своє. Довге чи коротке, воно триває лише від народження і до смерті, його не можна прожити двічі. Проте як вона зуміє розпорядитись цим даром залежить від неї самої. Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень, насолод. Але таке життя – порожнє. Життя має величезну цінність вже само по собі, не варто розтринькувати його на щось менш цінне, в тому числі лише на самі задоволення.
Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно у неї чомусь не складається, коли у ньому більше незгод ніж радощів. Так, людське життя… Воно неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони... усі вони зовсім різні й чимось неповторні.
Пояснення:
