Н.в триста п’ятдесят шість
Р.в трьохсот п’ятдесяти (-ьох) шести (шістьох)
Д.в трьомстам п’ятдесяти ( -ьом) шести (шістьом)
Зн.в триста п’ятдесят шість (шістьох)
О.в трьомастами п’ятдесятьма шістьма
М.в на трьомста п’ятдесяти шести
Н.в дев’ятсот двадцять вісім
Р.в дев’ятисот двадцяти (-оьх) восьми (вісьмох)
Д.в дев’ятистам двадцяти (-ьом) восьми (вісьмом)
Зн.в дев’ятсот двадцять (-ьох) вісім (вісьмох)
О.в дев’ятьмастами двадцятьма вісьма (вісьмома)
М.в на дев’ятистам двадцяти (-ьом) восьми (вісьмом)
Н.в чотириста шістдесят один
Р.в чотирьохсот шістдесяти -ьох) одного
Д.в чотирьомстам шістдесяти (-ьом) одному
Зн.в чотириста шістдесят (-ьох) одного
О.в чотирмастами шістдесятьма одним
Д.в на чотирьомстам шістдесяти (-ьом) одному
Відповідь на це питання криється в самій суті чарівного природного явища. Північне сяйво або полярне сяйво, як вже зрозуміло з його назви, найчастіше ігається в північних приполярних широтах. Саме тут розташовані магнітні полюси Землі, а світіння якраз і відбувається через взаємодію заряджених частинок сонячного вітру з магнітосферою нашої планети. Інтенсивність і ареал поширення полярного сяйва безпосередньо пов’язані з сонячною активністю. Під час спокійного Сонця в північній півкулі полярне сяйво можна ігати лише на північ від 65 паралелі. А ось в періоди магнітних бур, коли Земля піддається масовим атакам сонячного вітру, полярним сяйвом можуть милуватися навіть жителі помірних широт, воно ігається до 55 паралелі, а іноді і нижче. Наприклад, в південній півкулі на острові Стюарт (Нова Зеландія), що лежить на 47 паралелі, регулярно ігаються приголомшливі по своїй красі північні сяйва. А ось кому не пощастило з полярним сяйвом, так це жителям жарких країн. Південніше 45 паралелі навіть в найсильнішу магнітну бурю тут не вийде насолодитися цим видовищем.
Объяснение:
