Одного разу пішли ми з класом у парк. Уранці природа ще спала і навкруги панувала тиша. Ми вийшли на простору галявину. Там на прив*ялій траві блищали дощові краплини, мов сльози. Притихла берізка, на якій вже було пожовкле листя. Осіння тиша іноді порушувалася шурхотом і стукотом. То прокинулася сорока-білобока та дятел.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
