Твір про весну метафора 7 речень​

Синтаксичний аналіз речення.    

Члени речення:

Книги – морська(~~) глибина(═): хто в них(_._) пірне(═) аж до дна(_._), той, хоч і труду(_ _) мав(═) досить(_._), дивнії(~~) перла(_ _) виносить(═).  

Частини мови:

Книги(ім.) – морська(прикм.) глибина(ім.): хто(займ.) в(прийм.) них(займ.) пірне(дієсл.) аж(частка) до(прийм.) дна(ім.), той(займ.), хоч і (спол.) труду(ім.) мав(═) досить(прислівн.), дивнії(прикм.) перла (ім.) виносить(дієсл.).  

Характеристика (+ схема):

1[Книги – морська глибина]: 3(хто в них пірне аж до дна), 2[той, 4(хоч і труду мав досить), дивнії перла виносить].  
[— - ═]: (с.с. ═), [— , (хоч і ═), ═]. 
*с.с. – сполучникове слово (хто)  

Речення складне із безсполучниковим та підрядним зв’язком, розповідне, стверджувальне;
1-е просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
2-е просте, головне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
3-є просте, підрядне, займенник. – означ., двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
4-е просте, підрядне, допустове, двооскладне, поширене, неповне, неускладнене;
(паралельна підрядність 3-го і 4-го).  

Прислівники: 1. Я бачив його обличчя лише збоку. 2. Ми йшли попереду, не зважаючи на інших туристів. 3. Тато сказав, що річка десь поблизу. 4. Навколо розстилалася долина. 5. Все кругом було обвішано якимись блискучими ниточками. 6. Козак стояв навпроти, його обличчя було світле і радісне. 6. Я завжди вірив, що мрія поруч. Прийменники: 1.Збоку мене стояв якийсь молодий вчитель. 2. Попереду гурту йшло два чоловіки, яки інколи поверталися і щось кричали. 3. Поблизу села, кажуть, було колись страшне болото. 4. Навколо гір розляглися невеликі ліси. 5. Кругом мене були розкидані дрібні шматки паперу. 6. Навпроти будинку був розташований старий музей. 7. Поруч нього бігав маленький хлопчик