На вихiдних Дмитро дивився телебачення, де собаки пригають крiзь обруч. Йому так сподобадась як жiнка весело переставляе обруч,а собаки пригають крiзь нього то в одна мiсто то в друге, i також захотiв щоб його пес Джек весело стрибав в обручi. Вiн даже старався, але нiчого не вийшло. Джек сидiв та висунувги язика вертiв хвостиком. Трiшки подумавши Дмитро крикнув
-Е iдея! Вiн знайшов у мережi iнтернет вiдео-уроки для дресеруаання собак.
Трiшки позаймавшись Джек став виконувати команди якi просив показати йому хлопчик. Песик був щасливий, що змiг зробити заажання, а Дмитрик теперь вважав себе справжнiв дресеровщиком (сорри за ошибки,у меня было это задание в 6 -5 классе, досоовно не помню, и сорри за ошибки у меня нет русской клавиатуры)
Україна – це моя батьківщина, з нею поєднане моє життя.
По-перше, тут народився, виріс та пішов до школи. По-друге, це край моєї рідної оселі. Адже тут живе моя родина, друзі, знайомі – усі вони дорогі моєму серцю люди. По-третє, гарні традиції захоплюють мене. Їх шаную та люблю. По-четверте, з Україною тісно пов’язана моя рідна мова, яку я вивчаю. По-п’яте задушевна українська пісня не може залишити нікого байдужим.
Україна багато значить для мене, школяра.
