Синтаксичний розбір речення: коли мені кажуть «київ» ,я бачу дніпро,стоячи на володимирській гірці, я схиляюся над неосяжним простором, що відкривається моїм очам унизу, і в мені таке відчуття, неначе я- птах, мовби лечу я, розпластавши руки-крила, заточую великі кола над тим величним світом, який лежить унизу.

 Коли (сполучник) мені (додаток, займенник) кажуть (присудок, дієслово) «Київ» (додаток, іменник) , я (підмет, займенник) бачу  (присудок, дієслово) Дніпро  (додаток, іменник) , стоячи на Володимирській гірці (обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, до складу якого входять по черзі: дієприслівник, прийменник, прикметник, іменник), я  (підмет, займенник) схиляюся  (присудок, дієслово) над (прийменник) неосяжним (означення, прикметник) простором  (додаток, іменник) , що  (підмет, займенник) відкривається  (присудок, дієслово) моїм  (означення, займенник)  очам  (додаток, іменник)  унизу (обставина, прислівник), і  (сполучник) в  (прийменник) мене  (додаток, займенник)  таке  (означення, займенник)  відчуття (підмет, іменник), неначе   (сполучник) я  (підмет, займенник) - птах (присудок, іменник), мовби   (сполучник) лечу  (присудок, дієслово) я  (підмет, займенник) , розпластавши руки-крила   (обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, до складу якого входять по черзі: дієприслівник, два іменники) , заточую  (присудок, дієслово) великі  (означення, прикметник) кола  (додаток, іменник)  над  (прийменник) тим  (означення, займенник)  величним  (означення, прикметник) світом (обставина, іменник), який  (підмет, займенник) лежить  (присудок, дієслово) унизу (обставина, прислівник).
 
Схема:
Коли ( ), [ ], [ ], (що ), і [ ], неначе ( ), мовби ( ), (який ). 
Питання треба ставити так: від першого головного і другого головного речень до першого підрядного (за якої умови?); від другого головного речення до другого підрядного (яким?); від третього головного речення до третього і четвертого підрядних (яке?); від четвертого підрядного речення до п"ятого підрядного (яким?).

Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (сполучниковим підрядним і сурядним, безсполучниковим); 1 і 2 блоки складного речення поєднано сполучниковим сурядним зв"язком з єднальними відношеннями, що вказують на послідовність дій; 1 блок  (перші чотири простих речення) - складнопідрядне речення з кількома підрядними з мішаною підрядністю (однорідною і неоднорідною): 1 просте речення  - підрядне обставинне умови, односкладне, неозначено-особове, поширене, повне, неускладнене; 2 просте речення - головне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною; 3 просте речення - головне,  двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 4 просте речення - підрядне означальне,  двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2 блок (останні чотири речення) -   складнопідрядне речення з кількома підрядними з мішаною підрядністю (однорідною і послідовною): 5 просте речення - головне, двоскладне, поширене, неповне (пропущений присудок є), неускладнене; 6 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 7 просте речення -  підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною та однорідними присудками; 8 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.