Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів або вчителів-мовників, це не тільки ознака, а й обов’язок кожної культурної людини.
Недобре, коли людина, не знаючи гаразд української чи російської мови, або тої й тої, плутає обидві ці мови, бере якийсь притаманний саме цій мові вислів і живосилом тягне його в іншу мову, оминаючи традиції класичної літератури й живу народну мову. Так створюється мовний покруч, чи як кажуть у нас в Україні - суржик (Б. Д. Антоненко-Давидович).
Объяснение:
