Твір про ромашку () ця проста та нехитра квіточка росте усюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. а справжній дім та родина ромашки – у великому різнотрав’ї українського поля. маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності. кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. а прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.