Настало літо. Я приїхала до бабусі в гості і вирішила піти до ранкового Дніпра. Водичка ще не встигла нагрітись. Я скинула свої босоніжки і пішла берегом. Раптом я побачила хлопців, які щось вирішували між собою. Я захотіла з ними познайомитись. - Привіт! - сказала я посміхаючись. На моє щастя хлопці виявились привітні. - Привіт! -сказали хлопці,- не хочеш з нами пограти в гру "Пригоди" ? - Залюбки! Ми мішли до лісу. На землі лежала розбита склянка. Один з хлопчиків необачно став на неї ногою. Рана виявилась глибокою, ми взяли його під руки і вивели з лісу і викликали швидку до На наступний день ми прибули до цього хлопчика в лікарню. Йому робили складну операцію. - Одужуй! - сказали ми і пішли. - Дякую! - радісно сказав хлопчик. Я зробила висновок, що треба бути завжди обачним і тоді все буде добре.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
