Неприємна, знайома млявiсть — провiсниця всiляких прикростей — закрадалася в груди. Бо вiн, Шептало, кiнь особливий, кiнь бiлий, а коли й попав у це бригадне стовпище, то завдяки злому випадку, химерам долi. Навколо ж стiльки святково вбраного народу, стiльки коней iз сусiднiх сiл, i всi бачать сором його, бiлого коня. Вони, люди, знають: на Шептала можна покластися. Попереду клубком куряви котить табун, за табуном — Степан, а за кiньми i Степаном — вiн, Шептало. I можна досхочу тiшитися уявою, що це вiн, бiлий кiнь, жене до водопою i сiрих, i вороних, i гнiдих, i перистих.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
