"Сонце сходить,то й ніч близенько"-казала моя бабуся колись мені,коли я була маленька і це було у неї в селі.Я завжди її любили,а ці ніжні бабусині слова завжди згадувалися у мої голові,як найкращі спогади дитинства. У мене народилася донька.Зараз їй 5 рочків. -Доню,час лягати спати!-промовила я -Мамо,я не хочу -Сонце сходить,то і місяць близенько-промовила я -Мамо,а сонечко теж рано лягає спати? -Доню,так...Воно завтра раненько встане і буде будити усіх людей своїм світлим волоссям. -Добре,мамо.До браніч. -До браніч,сонечко. Вмить ці слова стали не тільки мені близькими,а й моїй доньці.Колись вона їх також згадає.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
