Ридна мова -- це наша душа , наша скарбниця. її потрибно поважати, любити ,поповнювати. Хто вильно володие ридною мовою ,той може пизнавати самого себе , довкилля , историю свого народу й инших народив, долучиться до культурних надбань людства . Того, хто володие мовними багатствами , поважають и люблять . З токою людиною завжди цикаво спилкуватися. А той , у кого знання мови обмежене , хто не вмие висловити своеї думки , а мотивуе свое невигластво биднистю мови чи тим, що мова не така популярна ,-- людина,приречена на зневагу
