Я дуже люблю ходити до дитячої бібліотеки. Тиха атмосфера та багато книжок дозволяють поринути у світ спокою, тиші, замріяності. У кожній цій книжці написана якась нова, цікава, дивовижна чи то художня, чи то історична, чи то наукова історія. На кожній сторінці відбуваються захоплюючі та зворушливі події. Беру книгу, сідаю в тиші, біля столу, і замріяно починаю подорожувати разом з автором та новими знайомими. Це завжди цікаве, радісне, чудове відчуття чогось нового, незнайомого, але прекрасного!
Море мовчало зовсім, приспане тихою ласкою ночі. Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках. Осіннє листя, змокле під дощем, світилося сумним світлом. Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою. Ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою. Весь світ прокидався, наповнюючись цей ранок цілим оркестром звуків, запахів та кольорів. Він уважно слухав, посміхаючись час від часу. Поет читав свої вірші, поступово запалюючи серця слухачів. Деревця молоді, укриті білим пухом, тихенько сплять над Волгою в снігу. Поля, засніжені білим пухом, охоплювали безмежний простір нашого краю.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
