Пунктуаційну помилку допущено в реченні
а подивився на чисту пелену снігу, а тоді написав пальцем великими
літерами: «судив і присуд виконав я – григорій многогрішний. а за що – цей пес сам знає».
б тоді громада загула прелюто: - «вона ж свій злочин визнала прилюдно! »
в «веди ж нас, василю, до пана, - каже полковник шрам. – де він? »
г мама довго мовчить, потім зітхає і каже: «вона любила твого тата. а ти на нього схожий…»
д «голос маю, - каже лицар, - та не тямлю віршування…»