- Сестричко! Мені дуже страшно. - Що таке, маленька? Що трапилось? - Я тільки-но пішла спати, як мені наснився дуже страшний сон. Нібито я заблукала вночі у лісі, а там були страшні звірі. Я прокинулася, і тепер не можу знову заснути. - Так, я тебе розумію. Коли мені було п'ять років я теж нерідко прокидалася посеред ночі через страшний сон. Але нічого страшного. Ти піди, візьми свого мягкенького кролика і засинай. Як його там, начебто Вухань звуть? - Ти права. Дійсно треба взяти іграшку і полічити овець. Я чула що це допомагає. Дякую, сестричко. Я пішла спати. - Та ні за що. Надобраніч.
