Придумать сказку про цветок или дерево 15 речень на украинском.

Те, яку велику роль відіграє слово у житті, люди зрозуміли давно. Це знайшло своє відображення у фольклорі, українських прислів'ях і приказках. Дуже влучними висловами наш народ вміє охарактеризувати цілу гаму почуттів, що виникають у різних життєвих ситуаціях, від спілкування з тією чи іншою особою.

Народне прислів'я каже: «слова ласкаві, та думки лукаві». Навіть не потрібно надто напружувати уяву, щоб зрозуміти, що йдеться про хитру, улесливу людину, котра в очі говорить щось гарне, а справи робить погані. А про того, хто швидко орієнтується в обстановці, вміє дати чітку відповідь, сказано так: «слова не позичає» або «за словом до кишені не лізе».

Іноді ми говоримо щось зайве, а потім жалкуємо про це. Знайдемо в народній скарбничці відгук і на цей випадок. Існує багато прислів'їв з цього приводу: «слово не стріла, а глибше ранить», «слово не горобець, вилетить — не піймаєш».

Велика сила слова. В народі завжди поважали тих, у кого слова не розходяться з ділом, хто вміє дотримуватися даного слова. Народна мудрість вчить не кидати слів на вітер. Недаремно кажуть: «Давши слово — держись, а не давши — кріпись». Є й інша приказка: «краще не обіцяти, як слова не держати». А ще народна мудрість дає цінну пораду не розкидатися словами, бо по тому, як і що ми говоримо, інші люди судять про наш розум. Адже, справді, краще промовчати, коли немає що казати, бо слово — срібло, а мовчання — золото.

Криниця

Криниця била з-під скелі, з-під каміння. Тут дальня частина скелі не закривалась землею та зелом. Здавалося, неначе якась величезна сила виперла

із землі страшенну кам'яну велич, поставивши її так, що горішня частина вистромлюючись наперед, нависала.

Каміння, товсте й тонке, лежало шарами, мовби складене людськими руками. Навскоси проти землі, вганяючись у скелю, воно йшло вниз і, здавалося, доходило аж до осередку землі. В одному місці скеля, розколовшись згори аж до низу, поставила те каміння сторч. І все те, важко і грізно нависаючи, здавалося, грюкне додолу і роздавить того необачного, що насмілиться тут бути. А воно так нависало тут сторіччя.

З-під того величезного каміння десь узялася вода, витікаючи чистою та холодною течією. Трохи одступивши від скелі, починався гайок, і верховіття

найвищих дерев було далеко нижче від скелі.

Все зробила, як вказано в завданні.