Дієприслівниковий зворот фразеологічного типу комами ( виділяється/ не виділяється)? порівняння фразеологічного типу комами ( виділяється/ не виділяється)?

1. Випишіть слова, у яких узяті в дужки літери подвоюються.

Заняття, багато століть, перед могутністю, бездоріжжя, покритий емаллю, зрання , дозвілля, з участю , Ілліч, ллється, тюленячий, осердя, з люттю , кошеня, якання.  

2. Правильно запишіть подані слова.

Безхатченко, велич, вершечок, ромбик, дзьобик, вариво, морозиво, щотижневик, оповзень, чарівниченько, виноградина, солдатчина, селище, хрещениця, далеч, щебетушечка, копієчка, далина, майстриня, вузлик, свіжена, змієня. (хз :D). Это еще не все.

4. Числівники запишіть словами, узгодьте їх іменниками.

П'ятдесят шостий (стілець), триста вісімдесят сьомий (малюнок), два мільйона сто сорок тисяч шістсот двадцять п'ятий (кілометр), дальше почти ничего не понимаю, два з половиною метри, Шість цілих дві треті площі, третій (син), чотири (сани).

5. Випишіть слова, які потрібно писати разом. (пишу только те что нужно тебе писать)

Нововинайдений, високоврожайний, західноукраїнський, легкозаймистий, малодосвідчений, вугледобувний, малочутливий, глибокозмістовний, гідростатичний, кримськотатарський, легкокрилий, кількаразовий.

6.Прочитайте текст

1) Особові дієслова: полум'яніють, скидають, прийде, виткнуться, намагатимуться.

2) Інфінітиви: стати  

3) Дієприслівникові звороти: вражаючи, вимощуючи.

Объяснение:

меньше чем за 30 минут я сделал эту надеюсь ты это увидишь

Рідний край — це рідна земля, місце, де ти народився та пройшли твої дитячі роки. це та вулиця, той будинок, з якого щоранку біжиш до школи й куди повертаєшся. там вільно дихається, там легко й радісно жити. і не важливо, чи буде це хатина в тайзі, шістнадцятиповерховий велетень на березі великої ріки або юрта в далекій тундрі. рідний край часто асоціюється з дорогим і милим серцю містечком, спогади про вулички й дворики якого занурюють в безтурботне дитинство. це час мрій і фантазій, що пов’язаний з відчуттям абсолютного щастя. рідний край — це твоя батьківщина, твій рідний дім, де жила чи живе твоя сім’я. це рідна природа, рідна земля — все те, що глибоко врізалося в пам’ять на все життя і зберігається в душі як найпотаємніше. батьківщиною може бути все: будинок, вулиця, село, місто, країна. однак це не тільки ічне положення, а більш широке поняття, що не обмежується власним будинком або певною територією. народ, рідна мова, традиції, культура, рідна природа — це все те, що ми уявляємо, коли говоримо слово «вітчизна». у будь-якому куточку рідного краю ти відчуваєш себе потрібним, адже тут тебе люблять та на тебе чекають. тут тебе розуміють і ти можеш бути самим собою,  що дуже цінно у наш час. на мою думку, любити рідну землю означає ставитися до неї з повагою та побожною покорою. кожна людина повинна не просто любити рідний край, знати його історію та поважати його культуру, а й бути готовою захистити його від ворогів. майбутнє досить невизначено й не можна виключати ймовірність виникнення військового конфлікту. тому священний обов’язок кожного свідомого громадянина україни — встати на захист вітчизни та не дати ворогові поневолити свій народ. в цьому і полягає справжня сутність патріотизму — бути вірним сином своєї країни, своєї батьківщини. з чого починається любов до рідного краю? я вважаю, що витоки любові до рідної землі беруть свій початок від милування її мальовничими пейзажами, милими серцю крає. якщо людина не помічає краси рідного краю і не пишається його природою, вона не здатна любити батьківщину — свою країну. я в цьому твердо переконана. любов до рідного краю чиста, беззастережна й безкорислива. вона не передбачає будь-яких умовностей і схожа в цьому на щирі почуття до матері, до своєї сім’ї. адже ми не вибираємо батьків, але вважаємо їх найкращими, найдорожчими людьми в усьому світі. кожен громадянин зобов’язаний знати й поважати рідну мову своєї країни, адже це символ незалежності держави, його самобутності. навіть ті люди, які з різних причин змушені щодня спілкуватися іноземною мовою, все одно повинні вільно володіти рідною мовою та не забувати її. також важливо знати історію, культуру, звичаї та традиції своєї країни. батьківщину не вибирають, вона в нас одна-єдина. любіть рідну землю — свій рідний край! рідний край — це рідна земля, місце, де ти народився та пройшли твої дитячі роки. це та вулиця, той будинок, з якого щоранку біжиш до школи й куди повертаєшся. там вільно дихається, там легко й радісно жити. і не важливо, чи буде це хатина в тайзі, шістнадцятиповерховий велетень на березі великої ріки або юрта в далекій тундрі. рідний край часто асоціюється з дорогим і милим серцю містечком, спогади про вулички й дворики якого занурюють в безтурботне дитинство. це час мрій і фантазій, що пов’язаний з відчуттям абсолютного щастя. рідний край — це твоя батьківщина, твій рідний дім, де жила чи живе твоя сім’я. це рідна природа, рідна земля — все те, що глибоко врізалося в пам’ять на все життя і зберігається в душі як найпотаємніше. батьківщиною може бути все: будинок, вулиця, село, місто, країна. однак це не тільки ічне положення, а більш широке поняття, що не обмежується власним будинком або певною територією. народ, рідна мова, традиції, культура, рідна природа — це все те, що ми уявляємо, коли говоримо слово «вітчизна». у будь-якому куточку рідного краю ти відчуваєш себе потрібним, адже тут тебе люблять та на тебе чекають. тут тебе розуміють і ти можеш бути самим собою,  що дуже цінно у наш час. на мою думку, любити рідну землю означає ставитися до неї з повагою та побожною покорою. кожна людина повинна не просто любити рідний край, знати його історію та поважати його культуру, а й бути готовою захистити його від ворогів. майбутнє досить невизначено й не можна виключати ймовірність виникнення військового конфлікту. тому священний обов’язок кожного свідомого громадянина україни — встати на захист вітчизни та не дати ворогові поневолити свій народ. в цьому і полягає справжня сутність патріотизму — бути вірним сином своєї країни, своєї батьківщини. з чого починається любов до рідного краю? я вважаю, що витоки любові до рідної землі беруть свій початок від милування її мальовничими пейзажами, милими серцю крає. якщо людина не помічає краси рідного краю і не пишається його природою, вона не здатна любити батьківщину — свою країну. я в цьому твердо переконана.