1. Денис почепив рушницю на плече, і не сказавши нікому й слова кудись пішов. 2. У плавнях затривожилась дика птиця, і крякаючи не могла заспокоїтися. 3. Хрипко крякаючи, пролетів грак мало не черкаючи вершечків сонних дубів.4. Акорди бабиного літа зітхнувши, падають в траву. 5. Гайвороння злітало все вище, і віддаляючись наче тонуло у велетенському озері. 6.У молодості, він міг працювати не втомлюючись.7. Вона не звикла сидіти, склавши руки. 8. Іван із жахом побачив, як виткнувшись з-за галузок затрясли головами бородаті цапи. 9. Можна робити добрі справи, і не чекаючи похвали.
Объяснение:
Як парость виноградної лози, плекайте мову
>Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих, — рідна мова.
/ М. Рильский /
Рідна українська мова — це основа нашої безмежно багатої культури. Класична українська література, починаючи від Шевченка чи навіть ще й від Котляревського, показала нам приклад того, як треба ставитись до народної мови, цього ясного і справді цілющого для художника джерела. До велетнів української національної культури безперечно належать Тарас Шевченко, Іван Франко, Максим Рильський. Шевченко ввібрав у себе могутній волелюбний дух українського народу. У своєму "Кобзарі" народний співець відобразив ціле море народного горя, невольницький поклик до помсти й порив до свободи, чарівну красу української пісні. Вогненною піснею та віщим словом повернувся поет до рідної своєї України.
Объяснение:
