Автором цього глибокого вислову є Мати Тереза. Приклад людяності, милосердя та істинного освідомлення життя.
Якщо поміркувати, то єдине, що беззапереречно належить усім нам, це життя. Це найвища цінність, якою володіємо ми, починаючи з перших хвилин і закінчуючи останньою миттю. Дар, даний нам з неба, дуже соромно не викорастити сповна. Кожна людина повинна берегти його як зіницю ока, плекати власне тіло, однак не забувати про душу. Варто живитися любов*ю до оточуючих людей до дивовижної природи.
Адже воно і дійсно натільки чудове, яскраве і різномаїтне. В ньому нічого не має зайвого. Тому, що все будується на контрастах: не існувало б зла, то наврядчи існувало й добро. Не марнуй свого скарбу! Живи сповна, щоб кожен день був, немов останній!
