Людмила Савчук
Як воду п'ю із чистої криниці,З-поміж людей вишукую слова.І наша рідна мова-чарівницяУ віршах повнозвучних ожива.Цвіте, як квітка маку серед поля.Дзвенить, як пісня пташки чарівна.І хоч нелегка в Україні доля,Та вірю все ж відродиться вона.І буде людям Україна – мати,Не мачуха, якою нині є.І мову рідну будуть шанувати,Як найбагатіше надбання своє.
