Будь ласка іть мініатюрний твір дав слово виконай його

кожна людина наділена уявою. ще з раннього дитинства уява починає володіти нашими думками. вона представляє перед нами картини майбутнього й минулого, існуючого та фантазійного. уява -  це ніби пензель, завдяки якому ми можемо намалювати речі та явища, яких ще ніколи не бачили.

і саме завдяки уяві у людини з’являються мрії. спочатку, вони зовсім прості і легкоздійсненні. потім людина починає рости і пізнавати світ, розставляти пріоритети та вподобання. а разом з людиною ростуть і її мрії.  вони стають ширшими та конкретнішими. їх кількість неодмінно зростає. деякі з цих мрій стають цілями, яких людина прагне досягнути в своєму житті,а інші так і залишаються мріями, через свою нездійсненність.

мрії – це ніби квитки у майбутнє життя, и кожен з нас прагне цими квитками скористатися и насолодитися.   мрій у світі багато, набагато більше ніж самих людей. хтось мріє бути сильним і хоробрим, хтось прагне  слави та вроди, для когось найважливішим є багатство. ми уявляємо майбутнє кохання та сімейне щастя, або професію, яку прагнемо опанувати.

важко виділити одну окрему мрію, яку я б вважав(ла) найголовнішою. для  мене, як і для всіх інших, важливим є моє майбутнє життя. і, звісно, я прагну мати хорошу професію та достаток, люблячу сім’ю та вірних друзів. я хотів(ла) би жити в добробуті  та ніколи не сумувати, подорожувати і побачити світ. важко виділити одне, найзаповітніше бажання.  проте, мабуть, для мене це – правильно вибрати свій шлях, знайти   свою життєву дорогу. адже,на мій погляд, найголовніше це - не прожити своє життя марно та бездумно.

мрії наповнюю наше життя барвами, вони нам пізнати себе. ніколи не можна позбавляти себе мрій, бо людина без них існувати не може.

Почувши у черговий раз від старшої жінки фрази про те, що її дитина не поважає батьків, молода мама внутрішньо пишається тим, що вже з нею-то подібне ніколи не відбудеться, адже її малюк такий ніжний, ласкавий і, взагалі, – найкращий. І це дійсно так. Але – поки що. Поки ви для дитини – найкращий друг, з яким він ділиться дитячими нехитрими бідами та радощами. І так це буде в майбутньому, якщо у відповідь він буде чути не «мама зайнята!», «Давай пізніше» і «що за нісенітниця?!». В іншому випадку дитина зрозуміє, що вас його життя особливо не цікавить. Поважайте його, і дитина відповість вам тим же! І тоді вам не доведеться думати про те, чому діти не поважають батьків і хто винен в цьому.Повага – складова життяЩоб дитина відчувала повагу до старшого покоління, правила такого ставлення повинні щепитися буквально з народження. Пам'ятайте, повага до старших – це риса, яка формується не за один день і не словами. Малюки копіюють модель поведінки, яку демонструють батьки, тому ваші слова про повагу до старших і відповідному етикет не будуть сприйняті, якщо в житті дитина бачить зворотне. На прикладі найрідніших для нього людей він бачить, навіщо і чому треба поважати старших, а дорослішаючи, вже не замислюється над цим.Прості і важливі правилаПро те, як змусити дитину поважати батьків, зупинятися не будемо, оскільки очевидно, що примус може породити тільки страх або бунт з боку дитини. Обидва варіанти для батьків та самої малюка не дуже хороші. А от зрозуміти, як навчити дитину поважати батьків, дорослих і самого себе, набагато важливіше.По-перше, малюк завжди повинен знати, що ніколи його не буде принижений близькими людьми. Особливо це стосується покарань за яку-небудь провину при сторонніх. По-друге, відносини між батьками – показник того, як дитина буде вести себе з дорослими. Якщо мама і тато дозволяють собі гучні з'ясування відносин, образи і приниження при дітях, то для останніх це є керівництвом до дії.Найчастіше проводите час за читанням не тільки цікавих, але і повчальних книг. На прикладі героїв казок діти вчаться життя, тому до вибору відповідної літератури треба підходити серйозно.Увага і турбота про старших проявляється в таких приємних дрібницях, як листівка своїми руками до свята, телефонний дзвінок або лист. Адже ваші бабусі теж зберігають перший лист, написаний нерозбірливим великим почерком онука-першокласника?Сім'я – фортецяСім'я, члени якої завжди піклуються один про одного, – це головне, до чого треба прагнути. Маля з пелюшок повинен усвідомлювати, що саме дорогоцінний скарб, яке у нього є, це батьки, брати і сестри, бабусі і дідусі.У формуванні поваги до старших не останню роль відіграє вміння дитини співпереживати, ділитися чим би то не було, співчувати. Тому разом лікуєте поцілунками садна і невеликі удари у мами, гладьте татові голову, коли він приходить утомлений з роботи. До слова, акцент на повазі саме до людей старшого віку робити зовсім не обов'язково – молодші брати і сестри теж його заслуговують.Найефективніший метод навчити дитину повазі до старших – це ваші батьки. Не соромтеся під час їх приходу знову бути дітьми. Участь у життя літніх людей, турбота про них – найяскравіший і вражаючий дитини приклад. До того ж, це зовсім нескладно.Не забувайте про те, що виховуючи в дитині почуття поваги до старших, ви не тільки не будете червоніти в маршрутці, коли він не поступиться місце бабульке, а забезпечите собі надійну і щасливу старість.