1. Морфеміка вивчає... → Б – значущі частини слова
2. У якому рядку всі слова утворені основоскладанням? → Б – хмарочос, життєпис, лісостеп, синьо-жовтий
3. У якому рядку слова розташовано так, щоб кожне попереднє було твірним для наступного? → А – правда ⇒ правдивий ⇒ правдивість
4. У якому рядку іменники мають тільки форму множини? → Б – Черкаси, дріжджі, двері, ножиці
5. До складу словосполучень входять тільки відносні прикметники? → А – бурштинове намисто, осінній день, морський берег, перелітні птахи
6. У якому з наведених рядків всі прикметники належать до твердої групи → А – повен, певен, мамин, чистий
7. Числівник один відмінюється як... → В – займенник той
8. У якому рядку всі числівники неозначено-кількісні? → Б – стонадцять, кількадесят, декілька, багато
9. У якому рядку всі числівники за будовою є складними? → А –дев'ятнадцять, триста, двадцятеро, кількадесят
10. Які займенники відмінюються як числівник два? → А – стільки
11. У якому рядку всі займенники неозначені? → В – дехто, хто-небудь, якийсь, будь-чий
12. У якому рядку всі займенники пишуться через дефіс? → Б – хтозна-чий, казна-хто, будь-який, хто-небудь
Одного разу у світі частин мов іменник шукав собі друга, який завжди його зможе замінити. Звертається він до дієслова:
- Привіт, я шукаю друга, який зможе мене замінити. Хотів би ти їм стати?
- Я б міг тебе змусити виконувати якусь дію, але замінити навряд.
- Шкода. Бувай, гарного дня!
- І тобі!
Іде собі далі іменник, і чує, як хтось щось говорить:
- Яка красива, гарна, пречудова, незвичайна, дивовижна, захоплююча квітка. Вона прикрашає цей сонячний, яскравий, світлий, ясний день своею надзвичайною вродою.
Чує іменник і дивується, хто ж це може бути.
- Привіт, я іменник, а ти хто?
- Мені дуже радісно, що така цікава частина мови звернула на мене увагу. Я прикметник.
- Я шукаю друга, який би міг мене замінитию Я чув твою мову, вона така багата. Може саме ти претендуєш на цю роль?
- Я можу тебе описати безліччю чудових слів, але сумніва.сь, що зможу замінити.
Засмутився іменник. Він обійшов багато частин мови: і числівник, і прийменник, і навіть допоміжні частини. Але раптом Іменник почув чиюсь схвильовану мову:
- Він побіжав... А потім я побіжав... А потім вона як упаде, що аж вони похваталися за животи від реготу.
- Я заплутався! Хто побіжав, кто упав?
- Та все тут зрозуміло, що побіжав числівник, а упала частка. Та ну вас усих, ніхто мене не розуміє. Взагалі навіщо я такий з'явився, якщо ні на що не спроможний. Он він описує всіх, він розуміється на числах, а я даремний.
Зацікавився іменник і вирішив підійти.
- Привіт, я іменник, шукаю друга, який міг би мене замінити. А хто ти? Що ти можеш?
- Нічого особливого я не можу, тільки плутаю усих, бо усим вже огидно моє "він", "вона"...
- А що означають ці твої він та вона?
- Я й сам думаю, що ж воно означає... Тільки знаю, що слово "частка" я можу замінити словом "вона", а на усі частини мови разом можна сказати "вони".
- Так назви частин мови це іменники, тобто ти можеш заміняти іменники?
- Вихоить що так. До речі, зовуть мене займеник!
З цого часу іменник і займенник найкращі друзі, у скрутну хвилину заміняють один одного і навіть відповідають на одне писання - "хто?" або "що?".
Объяснение:
^^
