1 сурядний і безсполучниковий В А земля лежить медова, а поля пожаті мріють, на городах достигають гарбузи зеленоребрі.
2 безсполучниковий і підрядний Б Якби не ви, мої ліси і луки, якби не ви, джерела поміж трав, я б мучився від ніжності й розлуки, я б від черствої спраги умирав.
3 сурядний і підрядний Д І вицвітали писані тарелі, і плакав батько, і пливли роки, коли над нею не було вже стелі, а тільки небо, небо і зірки.
4 сурядний, підрядний, безсполучниковий Г Дорога до лісу низова, де-не-де перелита повінню, хоч і не глибоко: Данилові можна перебрести, а собаці Кузьці потрібно оббігати по сухому, якщо старий його не перенесе.
Українська література як та сирота у наймах: уміє робити все, але ніхто її досягнень не цінує. Не останню роль у такому ставленні відіграє шкільна програма. Любити з примусу важко навіть найгеніальніші твори. Як наслідок міф про "депресивність та злиденність" українського художнього слова проростає й укорінюється у мізках значно швидше й інтенсивніше за розуміння, що кожній добі – своя література, а кожному читачеві – своя книжка. І те, що аж ніяк не лягає на серце в шістнадцять, цілком ймовірно, змусить замислитися у тридцять шість, заплакати – у сорок шість чи щасливо розсміятися у шістдесят
