Шляхи досягнення гармонії між батьками і дітьми​

Я нещодавно приїхав до бабусі,я мало кого знав в цьому селі.І ось одного разу сказала мені бабусі сходити до її знайомої забрати хліб.йду я по дорозі,на зустріч шла незнайома мені дівчинка вона посміхалися так відкрито неначе від самої душі ,від самого серця.Її погляд здавався щирим і справжнім,вона привіталась зі мною.Я зрозумів від разу що в моєму місті мало таких відкритих,щирих людей.Ось прийшов я до тітки Марії,вона зустріла мене гостинно,неначе я прийшов до давньої мені знайомої,я побачив що в них є на задньому дворі сад,там багато дерев ,і вирішив туди сходити.Там так дзвінко і мелодійно співали солов'ї та різні птахи.Ось я зайшов до хатиКінец не знаю

Коли я прихужу додому, я завжди готую собі їсти, відпочиваю та йду робити уроки. закінчивши справу, сиджу в інтернеті. невздовзі іду спати. здається таке одноманітне життя! та ні. на вихідних я читаю улюблені книги, ходжу з подругами в місто та граюся із своїм малесеньким кошенятком. вони мої і є орієнтири в житті! книги- джерело знань. подруги_ справжня підтримка, а котик- радість. без цього моє життя- не життя! але всежтаки мене мама поставила на ноги, виховувала, доглядала, давала свої знання. мама це справжня палочка-виручалочка. також у кожного із нас є повсякденні орієнтири, наприклад як музика- дехто каже,що вона лікує душевні рани, кіно- для когось це є велика маса нового подиху, а для мене особисто справжня підтримка є сім'я!