Чотири десятиліття хіт івасюка співають з великої сцени, на весіллях, у дружніх компані слова “ти признайся мені, звідки в тебе ті чари” знають всі – від чернівців до далекої камчатки. саме від чернівців. адже 13 вересня 1970 року звідси у світи полинула ця пісня. 21-річний студент чернівецького медичного інституту володя івасюк виконав свою “руту” в прямому ефірі відомої колись телепрограми “камертон хорошого настрою”, що на всю україну транслювалася з театральної площі столиці буковини. а вже незабаром на цього молодого хлопця звалилася всесоюзна учора, 12 вересня, на театральній площі у чернівцях знову звучала “червона рута”. свято української пісні, до 40-річчя нев’янучого шлягера, зібрало молодих місцевих виконавців, поетів, друзів та родину композитора, очевидців тієї пам’ятної події. 13 вересня 1970-го ця площа була такою ж людною. жителі чернівців зупинялися, проходячи повз. і саме вони були першими свідками народження нині всіма улюбленої пісні. з точки зору музики, «червона рута» – абсолютно звичайна пісня: слова, що легко запам’ятовуються, проста мелодія. але, тим не менше, володимир івасюк три роки присвятив роботі над нею. розпочалося ж все зі збірника коломийок відомого українського фольклориста та етнографа володимира гнатюка. івасюку було 18 років, коли у великій батьківській бібліотеці він знайшов цю книгу, а в ній - незвичну назву квітки – черлена рута… - це був 1967 рік. і, власне, з цього часу розпочинається робота композитора над піснею, - розповідає «вз» наталія мороз, головний зберігач фондів чернівецького обласного меморіального музею володимира івасюка. – володя зацікавився незвичною назвою, але нічого більше про це не знав. а в 1969 році разом із батьком, письменником михайлом івасюком, поїхав у фольклорну експедицію в село розтоки путильського району чернівецької області. там від місцевих гуцулів почув легенду про таємничу квітку. за нею, рута рідко квітне червоним цвітом – в ніч на івана купала, та й то на коротку мить. але дівчині, якій пощастить знайти й зірвати ці чарівні пелюстки, випадає щастя своєю вродою зачарувати хлопця. івасюк довго шліфував свій текст, переробляв, дописував. з перших варіантів пісні зберігся ось такий:
Настя:я давно слышала что можно сейчас писать письма заграницу свои ровесникам,что это забавно,как ты думаешь Ань?Аня:я тоже задумывалась над этим.Нужно по пробывать пообщаться с ними.Настя:я только за,с ними можно по обговаривать нашу школу,предметы,и все такое.Было бы интересно узнать что то новое от них.Аня:да,мы будем получать от них забавные ответы и вопросы,на которые мы будем отвечать.интересоваться будем их проблемами.Настя:давай конкретно договоримся с тобой о встрече,и поговорим на эту тему. Пока.Аня .Аня:хорошо,пока.
Оля:мы же так давно не общались со своими заграничными друзьями верно? Вера:да,я уже дико соскучилась,а ты?я хочу с ними общаться .а ты? Оля:я тоже,так давай мы вместе будем писать им письма? Вера:хорошая идея!Будем обговаривать их проблемы и интересы!И будем получать найчаще ответы. Оля:да точно!Будем договариватся о рассписании писем ,интересоваться что нового у них! Вера:конечно!Переписка писем с заграничными людьми очень интересна,интерес заключается в том что мы пишем тем людям в другую страну,это же забавно и интересно через сколько дней они получат наше письмо с улыбкой на лице. Оля: я полностью с тобой согласна!!гам буду сообщать о своих новостях . Вера:я очень горю уже написать письмо им. Оля:я тоже.Нам надо будет договориться когда то нибудь о встрече. Вера:ну тогда пока,встретимся завтра и обсудим тему письма. Оля:Хорошо,пока.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку