Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.
Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір'їв та міфів складено про цю чарівну квітку!
А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з'явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати
ненависть, не жить. невдаха, невинно, неволячи, невіра, неабияк, нелегкий, не сміливий, недосяжність, недобачати, недоїдати, непередбачене питання, ніким неспростована думка, зовсім нез'ясовані факти, незадіяні ресурси, ніхто, ні в кого, неволити, ненавидіти, непокоїтися, не чужий, нікому незрозуміло, не вирішені проблеми, проблеми невирішені, ще ненадіслана відповідь, не зовсім, не треба, не можна, не виконано, невимито, не мій, не дуже, не по-нашому, немає пального, пропозиція немає сенсу, нерозмовляючи, не фахівець, не Ріо-де-Жанейро.
