дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в інтернеті – нібито різна людина. чому це так? мабуть, тому, що в інтернеті кожна особистість відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої вчинки. інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. я намагаюсь як в інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися людиною.
я прагну жити не лише віртуальним життям. я вважаю, що всесвітня павутина має чимало переваг. проте світом інтернету не варто захоплюватись аж занадто. адже навколо нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій реальності. не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. а головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.
- Юначе, підкажіть, будь ласка, як доїхати до обласної лікарні.
- Я можу провести Вас до тролейбусної зупинки, якщо хочете.
- Дякую, Ви дуже люб’язні.
- Ви, мабуть, уперше в нашому місті?
- Ні, але була тут дуже давно та погано орієнтуюся.
- Вам подобається місто?
- Не дуже. Багато шуму та зайвої метушні.
- Невже й будівлі на цій вулиці не подобаються?
- Будівлі дуже подобаються. Особливо старовинні.
- Так, сучасні будинки одноманітні, серед них небагато цікавого. А ось і потрібна Вам зупинка. Їхати треба п’ятим маршрутом, лікарня якраз на кінцевій зупинці.
- Щиро вдячна Вам! З Вами було приємно поговорити. До побачення!
- Бажаю успіху!
Але 12 реплік
