Це повинні бути твої емоції, але спробую ) доброго дня, захисники! пише вам ( вставляєш своє ім"я), я навчаюсь в ( класі) . дуже хочу вам подякувати за те що ви захищаєте нас, ризикуєте власним життям заради нас, заради майбутнього і чистого неба над головами! ця ситуація дуже непокоїть мене, кожного дня одним і тим же питанням " коли це все кінчиться? " але не про це зараз, хочу вам побажати успіхів в усьому, щоб повернулись до дому, до рідних, щоб кожний з вас обіймав не автомати на постах. а своїх рідних, жінок, дітей, матерів.. прокидалися зранку не від тривоги бойьової, а від запаху сніданку.. який готує ваша мати чи дружина на кухні. радісно святкували свята та зустрічали новий день з посмішками. але по при все, хочу сказати, не відчаюйтесь, все буде добре, я дуже в це хочу вірити, і вірю! все скінчиться і ви повернетесь всі живими додому! головне вірити і надіятися! усміхайтесь, адже сміх - продовжує життя ще на декілька років.. дякую за все, допобачення.
-Агов,Петрику,що ти тут забув? Ти що мене не чуешь? А ну геть звідси! - насуплено крикнув Дмитро. Петрик засмучено тяжко зробив великий ,повний відчаю і образии,вдох і попрямував додому.
-Ей,Дмитрик,не можна так чинити з іншими! - посварила Дмитра Марічка. Марічка була найгарнішою,найрозумнішой,найпрекраснішою дівчинкою в класі. Проте,головне,що серце в неї добре,завжди захищає всіх. Дмитро зробив вигляд ніби не почув. Не стане ж він битися з дівчинкою,тим паче з тою,яка йому подобалась. Але це зовсім інша історія. Дмитрик був забіякою,хуліганом і двієчником. Любив тільки себе (ну і по правді кажучи,ще й Марічку,але це секртет).
Марічка дивилася на Дмитрика,який порпався в снігу і думала,чи правда що він і правда настільки грубий? Та ні,в нього добре серце...принаймні в це вірила дівчинка. Марічка стояла так десь із хвилину ,аж раптом хтось пульнув їй у спину сніжку. Ах так,то була Софійка... Найвеселіша любителька вечірок і розіграшів,найпозитивніша дівчинка у класі і найкраща подруга Марічки. Дівчата привітались ,поговорили і Марічка розказала,що трапилось. Софійка не довго думаючи скрикнула "КОНКУРС". Вона мала рацію,гарна ідея. Тож,діти вирішили зробити конкурс сніговиків. У кого найкращий - той і виграв. Якщо виграш Дмитра - Петрик іде геть із подвір'я,а якщо ж перемога за Петриком - іти доведеться Дмитру. Зібравши обох хлопців,мав розпочатися конкурс. Дмитро,впевнений у своїй перемозі вже готувався попрощатися з Петриком. А Петро сумно сидів у кутку і розумів що йому не виграти Дмитра. Тоді,він побачив вогник перед собою - то була фея! Чарівна фея! Вона сказалась до дала хлопчику зілля ,яке він мав вилити на свого сніговика. Тож,конкурс розпочався і Петро,як і просила фея,вилив зілля на сніговика. Звичайно,в Дмитра вийшов сніговик куди кращий,але...сніговик Петра був чарівний! Всі,хто до нього торкався - отримували що бажали. Звичайно,виграв Петрик і Дмитрик мав піти... проте,Петрику стало жаль його і він залишив його,не дивлячись на те,як він себе поводив. Адже у нього добре серце
Трохи згодом,Дмитрик зрозумів свої помилки і став хорошим другом для всієї компанії.
Будьте добрішими і завжди давайте другий шанс)
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку