3наведених рядків у колонки випишіть слова, у яких гаеться асиміиця: о) 1. i пе було, немов колись в дитинстві. свято. дзвони. ніжиїсть відевіжених водою лиць, розкритих у пташину тишу (1. жиленко). 2. минула довга ніч..любов моя безкрая, донеччино моя, весни вже час настав (в. сосюра). 3. ой зацвіла калиновька у за mвердістю/м'якістю; б) за озвінкісто/елухістю: ) за творення. темному лузі, заквітчалась дівчинонька, а серденько в тузі (нароона творчість).​

Що таке шляхетність? 
"Совість і пам'ять — складові людської душі. Совість - зірка, яка освітлює життєвий шлях людини у світі, суспільстві, всесвіті. Не дай Бог загубити ту зірку, а також пам'ять, відчуття часу, історії, простору, загубити душу! " - писав В. Андрієв. Совість - основна складова шляхетності, родина, що має такі якості, як: доброзичливість, ввічливість, шляхетність, порядність, - людина добра, вихована, з гарними манерами. 
По-перше, звернемося до історії: ще зі стародавніх часів чоловіки довіряли своїм жінкам оберігати вогонь, але коли вони йшли на полювання, завжди хтось залишався для того, щоб захищати людей і територію та до слабшим. Це були перші зародки шляхетності і людяності. 
По-друге, повернемося до сьогодення: на жаль, людей, які зберегли в собі прекрасні якості, дуже мало. Ми стоїмо на порозі деградації, проходить зворотній процес еволюції - уподібнення тваринам. Г. Сковорода писав: "Щастя можна знайти тільки в собі, а щоб його віднайти, треба пізнати себе! " Люди в цьому світі бояться знаходити себе, краще ховатися за комп'ютерними "ніками" й не показувати себе нікому, навіть самому собі. Страх - проблема розвитку цивілізації. 
По-третє, мені дуже пощастило: я маю друзів, які не ховаються за комп'ютерами й не ховаються у собі - вони відкриті та щирі люди. Якось запитала свою подругу: "Чому ми так живемо? " А вона відповіла: "Тому, що культура не встигає за розвитком воєнної техніки! " 
Отже, шляхетність - це риса, яка личить усім, але мало хто нею користується. Г. Сковорода писав: "У серці є власні любов і тепло! " Навчімося ж сіяти добро, а воно, будьте певні, повернеться сторицею - тоді світ стане добрішим і світлішим!

1-Б

2-Г

3-А,Г

4-В,Г

5-В

6- У лісі мене чарувало все: пташки, трава та високі дерева.

В цей день Олену дратували навіть дрібниці: стукіт олівця і шум вітру.

Віталій отримав від батьків такі подарунки: телефон і поїдку на море.

7 -

8 - Здавалось, вона зараз вибухне від злості.

Їм здавалось, що от-от почнеться дощ.

9  -

Мово рідна, ти, як море, безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця – краю.

У тобі світлоносна мудрість віків і пам'ять тисячоліть, зойк матерів у годину лиху і непереможний гук лицарів твоїх у днину побідну, пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого. Красо моя, у тобі неосяжна душа народу, його мудрість і щедрість, радощі й печалі, його труд і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його.

Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, а без тебе – перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість , у млу небуття.

Твердине моя, ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно!