Відповідь:
Як варіант... Слова, які Вам здаються не вірними не змінюйте - це підреслює культуру мовлення одного з учасників діалогу
ТОЛЕРАНТНИМ ЛЮДЯМ «СІДАЮТЬ НА ГОЛОВУ» - КРАЩЕ БУТИ ПРЯМОЛІНІЙНИМ.
Ситуація у магазині. Покупець повертає неякісний товар.
Покупець – Доброго дня!
Продавець - Угу !
Покупець - Вибачте, але я хотів би повернути цей светр, бо він не підійшов мені за розміром
Продавець – Ми його назад не приймемо !
Покупець - Але чому ?
Продавець – Бо Ви його розтягнули ! Ви що думали, що Ви такі худенькі і не бачили одразу, що цей светр на Вас просто не налізе !
Покупець – Але ж….!
Продавець – О, та Ви його ще й до того залапали своїми жирними руками ! Осьо купа плям !
Покупець – Вибачте, але Ви говорите неправду. Светр зовсім не розтягнутий і на ньому немає ніяких плям….
Продавець – Нічего не хочу знати ! Назад цей товар ми не заберемо!
Покупець – Тоді, вибачте, але я змушений буду звернутися до суду з питанням захисту прав споживачів. До побачення.
Пояснення:
Мова – неоціненний Божий дар, який даний кожній людині. Вона супроводжує нас від народження і аж до смерті.
Новонароджена дитина світ пізнає через мову, яка приходить з першим подихом, з молоком матері і ми повинні шанобливо ставитись до неї все життя. Вона має стати нам рідною, як батько і мати, як земля, на якій живемо, зростаємо.
Мова – це не просто слова, звуки, це – голос народу. Наш народ протягом багатьох віків творив мову, боровся за її збереження. У Конституції України написано: «Державною мовою в Україні є українська». Чому ж нині, коли маємо свою державну мову, одну з найбагатших у світі, не всі нею розмовляють? Якщо людина живе і працює на українській землі, їсть український хліб, отримує зарплату українськими грошима, то вона повинна розмовляти українською мовою. На жаль, не всі свідомі того, що мова – це душа народу, а її втрата веде до зникнення самої нації.
