Скрасит колумбус використавши омоними

На мою думку, зрада - це ніщо інше, як кінець довірі. Людина, яка вас зрадила, вже тоді знала, на що йшла, тобто зрада - це заплановане рішення. Якщо є довіра між людьми, вони діляться між собою радощами та негараздами, не заздрять та не брешуть,поважають вибір та думку одне одного. Коли одна із них перестає це робити, це означає, що вона вже перестає довіряти тобі. Тобто або знаходить іншу людину на заміну вам, або використовує вас в своїх цілях і не більше, або порушує те, заради чого підтримується довіра. З такою людиною надалі колишнє спілкування зупиняється, починаються сварки, непорозуміння, людина робить тобі боляче. Звичайно, кажуть, що без сварок не буває міцної дружби, але якщо ситуація не покращується в кращу сторону, то краще залишити все так, як воно є, і не старатись щось змінювати, бо в більшості випадків люди не змінюються.Таку дружбу краще не відновлювати, адже знову з великою ймовірністю повториться та сама історія, і від цього гірше буде тільки вам.
Тому я вважаю, що зраду пробачати не можна, бо якщо вас зрадили раз, значить зрадять і наступний раз.Так, можна відновити дружбу, але ви завжди будете мати на думці те, через що ви перестали спілкуватись. Це вже не буде та дружба, яка була колись.

Объяснение:

СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

1 етап

I.  Визначити тип речення за метою висловлювання

(розповідне / питальне / спонукальне).

II. За емоційно-експресивним забарвленням

(окличне / неокличне).

III. За характером відношення до дійсності

 (стверджувальне / заперечне / стверджувально-заперечне).

IV. Встановити тип речення за наявністю / відсутністю сполучникових засобів

(сполучникове / чи (і) безсполучникове).

2 етап

Загальна характеристика речення за типом зв’язку

V. Якщо сполучникове, то сурядне чи підрядне.

VI. Послідовність аналізу речень із сурядним типом зв’язку:

1.  Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

2. Семантико-синтаксичні відношення між частинами (єднальні, зіставні, протиставні, розділові, градаційні, приєднувальні) та тип структури (відкрита / закрита).

3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

4. За семантичним виявом:  семантично елементарне / семантично неелементарне.

5. Аналіз кожної предикативної частини за схемою речення.

6. Пунктуація.

Якщо підрядне

VII. Послідовність аналізу речень із підрядним типом зв’язку.

СХЕМА РЕЧЕННЯ (горизонтальна і вертикальна)

1. За кількістю частин (двокомпонентне / багатокомпонентне)

2. Багатокомпонентне

- вказати різновид:

­супідрядність (однорідна / неоднорідна)

­чи послідовна підрядність)).

­контамінована підрядність (з подальшою характеристикою)

3. Позиція підрядної частини щодо головної (чого стосується підрядна частина: одного члена речення, словосполучення чи всього змісту головної і визначення на основі цього типу структурної взаємодії – розчленованої / нерозчленованої структури).

5. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

6. За семантичним виявом:  семантично елементарне / семантично неелементарне.

7. На яке питання відповідає підрядна частина.

8. Вид підрядної частини за всіма принципами

9. Аналіз кожної частини (головної та підрядної) за схемою речення.

10. Пунктуація.

Якщо безсполучникове

VIII. Послідовність аналізу речень із безсполучниковим типом зв’язку:

1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

2. Кваліфікація зв’язку між частинами та їх змістових відношень (однобічні відношення / двобічні; відкрита / закрита структура).

3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.

4. За семантичним виявом:  семантично елементарне / семантично неелементарне.

5. Аналіз кожної частини за схемою речення.

6. Пунктуація.

Якщо багатокомпонентне речення з різними видами зв’язку

ІX. Послідовність аналізу речень із різними типами зв’язку:

1. Кількість частин / компонентів / блоків (виокремити їх, охарактеризувати тип зв‘язку на зовнішньому рівні членування).

2. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).

3. Частини речення із сурядним типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.

4. Змістові відношення між сурядними частинами.

¨5. Частини речення із безсполучниковим типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.

¨6. Кваліфікація зв’язку між частинами та їхніх змістових відношень.

¨7. Кваліфікація підрядних частин і встановлення їхнього зв’язку з головною.

¨8. Місце підрядної частини в складнопідрядному реченні.

¨9. Аналіз кожної частини за схемою речення.

10. Пунктуація