Як гарно було в лісі! Попереду росли молоденькі берізки, далі осілі дубочки, сосни і старенька, але неймовірно красива калина. Її розлогі гілки були одягнені в великі червоні грони ягід. Неможливо було пройти повз ту красу. Десь поряд витьохкував свою чарівну пісню соловейко. І від тої краси на душі було так радісно і весело, що самому хотілось співати. Сонячний, теплий, прекрасний день гармонійно поєднувався з величчю неосяжної природи.
