178. слова, що в дужках, поставте в родовому відмінку множини. утворені словосполучення запишіть у дві колонки: 1) ті, у яких іменники мають закінчення -ів; 2) ті, у яких іменники мають нульове закінчення. хтось з (учитель), щеплення (дерево), троє (партизан), одяг (грузин), взвод (солдат),
адреси (учень), одяг (болгарин), ярмарок (чудо), сто (відро), маса (відкриття), любов до (знання), сто (грам), кілограм (помідор), артіль (заробітчанин), автор цих (вірш), за сто (море), багато (слово), автографи (письменник), вісім (сузір’я), кілька пар (чобіт), аніхто з (хуторянин). ключ. з перших
букв словосполучень прочитаєте назву вірша лесі українки.

Любов до Батьківщини починається з любові до родини, до рідного слова. Національна мова — це здобуток культури, духовної діяльності певного народу. Народ, який відрікається від своєї мови, губить себе, бо не усвідомлює її значення для свого вищого духовного життя. Мова — це великий дар природи, вдосконалений за віки з того часу, як людина стала людиною. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і збагачувати. І мені здається: той, хто не любить рідне слово, святих звуків свого народу, не заслуговує на ім'я людини. Бо мова нерозривно пов'язана із нашою свідомістю. Разом із усталеною символікою мова — чи не основний елемент нашої державності. Це те, що ми одержали у спадок від наших пращурів, це — перлина вікової мудрості.
Мені здається, що мова — це не просто найважливіший засіб спілкування. Це той грунт, на якому будується спільнота, рід, нація. З утратою рідної мови люди втрачають морально-національні корені, духовний зв'язок зі своєю нацією. У мові втілюється голос дитинства, голос рідної природи. Проте в її глибинах відбивається й уся історія духовного життя народу.
Треба шанобливо та дбайливо ставитися до цього багатства, бо саме завдяки мові людство може йти вперед, творити шедеври мистецтва, вздгалі існувати. І обов'язок кожного свідомого громадянина будь-якої країни — дбайливо збагачувати та плекати свою мову.

7. 
1 Не візьмешся за сокиру... Г хати не зробиш.
2 Добре роби... А добре й буде.
3 Уникатимеш роботи... Б не матимеш хліба у роті.
4 Не знаєш броду... В не лізь у воду. 
д - зайве

8. А Здалось(,) на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель (А. Малишко). 1 кома
Б Десь весело дзюрчить струмок, у скісному промінні сонця грає мушва(;) якесь шамотиння, якісь вечірні лісові звуки долітають до чуткого вуха (М. Коцюбинський). 4 крапка з комою
В В одну мить розсунувся простір - і стали ближчими зорі (Ш. Мушкетик ). 3 тире
Г Білі мухи налетіли (-) все подвір’я стало біле (М. Рильський). 3 тире
Д Відбились зорі у воді(,) летять до хмар тумани (О. Олесь). 1 кома 

9. Безсполучниковими є речення
 Б 2, 4, 6

10. Допущено пунктуаційну помилку в реченні Б 4. пропущено двокрапку після слова "відкриттів"

11. (1) Якось в одному з парків Варшави мою увагу привернув розлогий зелений кущ, густо «заквітчаний» пухнастими сіро-бурими м’ячиками.  просте поширене речення 
(2) Підійшла ближче і неабияк здивувалася: майже на кожній гілочці куща сидів дуже «поважний» горобець. []:[]. 
(3) Спробувала зігнати найпихатішого, але він і не подумав зрушити з місця. [], але []. 
(4) Водночас на думку спало кілька не очікуваних відкриттів(:) варшавські горобці абсолютно байдужі до людей, на відміну від свої українських родичів, вони ситі, товсті та ледачі, не чубляться, їм навіть ліньки поцвірінькати []: []. 
(5) Схоже було, що вони от-от позасинають і попадають з гілля, неначе яблука в саду...[], що []
(6) А от наш «вітчизняний» горобець — зовсім інший: він проворний, непосидючий, стрибає, літає і голосно цвірінькає під вікнами...  []:[]

12. Продовжте текст (7-8 речень), використовуючи складні безсполучникові речення.
Етикет — слово французького походження, що означає манеру поведінки. Етикет — це і правила чемності й ввічливості, прийняті в суспільстві. Одним із основних принципів сучасного життя є підтримка нормальних стосунків між людьми й прагнення уникнути конфліктів...

... Саме для цього існують правила етикету: вони допомагають людям жити у злагоді один з одним і не заважати один одному. Етикет у сучасному суспільстві - не розкіш, а необхідність: якщо люди робили б усе, що їм заманеться, життя було б дуже складним. Сучасна людина живе у соціумі, тому ми всі повинні дотримуватись певних правил поведінки. Якщо людина не бажає дотримуватися правил і брати до уваги потреби інших людей, то єдиним виходом для неї буде оселитися на безлюдному острові. Там вона нікому нічого не буде винна і їй ніхто не буде заважати поводитися так, як вона хоче; всі інші люди повинні зважати один на одного, якщо хочуть існувати у соціумі. Правила етикету не дуже складні: ці правила фактично можна висловити лише у одному реченні. Воно відоме усім як "золоте правило", а саме: "Не роби іншим того, чого не бажаєш собі".