Объяснение:
Кожна сучасна людина ще змалечку мріє бачити себе успішною. Не дивно, що слово «самореалізація» є надзвичайно популярним сьогодні. Проте життєві негаразди, матеріальні труднощі часто стають на заваді людям, що прагнуть успіху. Хтось сміливо долає перешкоди на своєму шляху, а хтось втрачає віру в себе, відмовляється від високих ідей, задовольняється тим, що має…
До кого ж приходить справжній успіх у житті? Я впевнена, що це питання здавна цікавить суспільство. Останнім часом у книжних магазинах можна побачити чимало книг і посібників про те, як стати успішною, шанованою, заможною людиною. Чи можна довіритися авторам? Я не думаю, що зможу відповісти на це питання стверджувально.
По-перше, кожна людина має своє особисте бачення життєвого успіху. Деякі люди вимірюють успішність кількістю грошей чи автомобілів, інші ж вбачають успіх у постійних подорожах, які дають змогу щодня відкривати для себе щось нове… Для когось успіх — це мати велику родину, де можна завжди почути веселий і безтурботний дитячий сміх, а для когось — це можливість стати професіоналом своєї справи, присвятивши все своє життя виконанню улюбленої роботи.
Як бачимо, успіх буває різним. Такими ж різними є і шляхи його досягнення. Але я вірю, що кожен із нас здатен стати успішним. Для цього потрібно змалечку виховувати в собі наполегливість, цілеспрямованість, віру в себе й власні сили. Ці риси характеру допомагають слабким людям ставати сильними, а звичайним людям — успішними. Необхідно завжди ставити перед собою мету й впевнено крокувати до неї, незважаючи на невдачі та помилки. Успішна людина не цурається своїх помилок, вона навчається з їхньою до отримує життєвий досвід.
Ця цікава подорож відбулася минулої п’ятниці.
Вранці учні нашого класу дружно з’явилися на шкільному подвір’ї . Під’їхав автобус. Школярі з’юрмилися, щоб порадитися про маршрут. Усі спочатку трошки сперечалися, але прислухалися до роз’яснення водія. Ми від’їхали. Шлях пролягав тоненькою, мов в’юн, гірською дорогою. Всі були зачаровані карпатськими краєвидами. Дорогою дівчата співали українські народні пісні, котрі знають напам’ять. О п’ятнадцятій годині ми прибули до підніжжя гори. Потім нас чекав похід на гору. На вершині зробили привал. Ми були веселі та рум’яні від гарячого полум’я, яке розпалив учитель фізкультури.
Ця подорож ще більше здружила та об’єднала наш клас.
