-Привіт Микола!
-Привіт Петро, давно вже не бачилсиь, як справи?
-Дуже гарно - закінчився шкільний рік і я можу гуляти скільки завгодно!А в тебе як?
-Не так добре - потрібно ще деякі предмети здавати.
-Ех ти, пішли краще зараз грати у футбол!
-Авжеж, потім буду готуватися, пішли!
-Діду, вам до перетнути дорогу?
-Якщо тобі не важко, синку.
-Давайте я вам іще сумки до перенести
Через декілька хвилин, біля дома діда :
-Дякую синку, навряд чи би я сам впорався
-Мені не важко було
-Ось що синку, за твоб до я тобі відкрию одну таєемницю...Якщо ти будеш до людям, ти із часом станеш чарівником...
Через деякий час цей ж хлопець був біля місця, де був дом діда, він віришив туди піти... Але він не зміг знайти навіть названня тієї вуліці, не те щоб номера будівлі, де жив дід...
annaburyak777 умный
текст на тему "неповторний світ дитинства в поезіях лесі українки":
леся українка з особливим теплом згадувала своє дитинство. з ранніх років письменниця славилась особливим світовідчуттям, трепетно ставилась до природи, розуміла, що є добром, а що злом. дитинство лесі не було безхмарним, адже його затьмарювала тяжка хвороба.
дівчинка була терплячою, про що і розповідається у творі "як дитиною, ": "я була малою горда, – щоб не плакать, я сміялась". у творі "мрії" леся українка згадує себе маленьку та ділиться з читачами найсокровеннішим - своїми мріями та фантазіями. письменниця стверджує: "я любила вік лицарства". світ дитинства лесі українки добрий, світлий та неповторний.
подробнее - на -
писал не !
