В амфитеатре 23 ряда, причём в каждом следующем ряду на одно и то же число мест больше, чем в предыдущем. В седьмом ряду 26 мест, а в одиннадцатом ряду 34 места. Сколько мест в последнем ряду амфитеатра?

А) х^2 - 4V3x + 12 = 0 ; D = ( - 4 V 3 ) ^2 - 4 * 12 = 16 * 3 - 48 = 0 ; V D = 0 ( одно решение ) ; Х = - ( - 4 V 3 ) = 4 V 3 ; ответ 4 V 3 ; Б) х^2 + 2 V 5 X - 20 = 0 ; D = 4 * 5 - 4 * ( - 20 ) = 100 ; V D = 10 ; X1 = ( - 2 V 5 + 10 ) : 2 = - V 5 + 5 ; X2 = - V 5 - 5 ; ответ ( - V 5 + 5 ) ; ( - V 5 - 5 ) ; B) x^2 + 6 V 2 X + 18 = 0 ; D = 36 * 2 - 4 * 18 = 36 ; V D = 6 ; X1 = ( - 6 V 2 + 6 ) : 2 = - 3 V 2 + 3 ; x2 = - 3 V 2 - 3 ; ответ ( - 3 V 2 + 3 ) ; ( - 3 V 2 - 3 ) ; Г) x^2 - 4 V 2 X + 4 = 0 ; D = 16 * 2 - 4 * 4 = 32 - 16 = 16 ; V D = 4 ; X1 = ( 4 V 2 + 4 ) : 2 = 2 V 2 + 2 ; X2 = 2 V 2 - 2 ; ответ ( 2 V 2 + 2 ) ; ( 2 V 2 - 2 )

Жив собі хлопчик Петя. Він навчався в 6 класі. Петя любив грати в телефон і не любив ходити до школи. Хлопець настільки любив грати в ігри на телефоні, що інколи навіть забував про школу. Кілька разів він приходив аж на 3 урок. Йому було все одно на навчання. Одного разу Петя черговий раз забув про школу, і сів грати свою улюблену гру( можеш написати Brawl Stars) , аж раптом хлопцю зателефонував невідомий номер. Петро одразу взяв слухавку і підніс до вуха. В ту ж мить почувся знайомий , але стревожений голос класного керівника:

- Петя, ти де? Чому тебе досі немає у школі?

- Наталіє Володимирівно, я сьогодні не прийду, у мене голова болить.

- Петро, сьогодні ти мав писати дві річні контрольні! Якщо ти не напишеш , то тобі поставлять неатестацію!

- Та мені все одно! До побачення.

Петя поклав слухавку, і далі продовжив грати в гру.

Через кілька тижнів до батьків Петра звонить директор з новиною.

- Доброго дня, у мене для Вас є одна новина... Вашого сина відраховують!

- Як? - злякано і шоковано запитала мама Петі.

- Вашого сина майже ніколи немає у школі, а якщо є, то завжди із запізненням! І річку контрольну він теж не писав!

- Чи можна це виправити? - запитує тато.

- На жаль, ні, завтра, о 13:00 заберете документи, до побачення.

Після цього на Петю чекала дуже не приємна розмова. Після відрахування ні одна школа не захотіла брати Петра на навчання. Йому довелося вчитися індивідуального. У хлопця майже не залишилося друзів і йому вже було не до ігор...

Мораль цієї байки така: не потрібно нехтувати навчанням і нервами оточуючих, а брати усе що дає тобі навчання і школа, адже можна залишитися без усього.