Каловые массы не задерживаются в кишечнике птиц, поэтому они часто испражняются. Какая особенность строения пищеварительной системы этому?

Генетическая информация – это «кодовое письмо», содержащее программу о развитии организма. оно передается от родителей к потомству через половые клетки. о биологической роли этого «кодового письма» эрвин шрёдинген еще в 1945 году писал следущее: «называя структуру хромосомных нитей «кодовым письмом» мы имеем в ввиду, что всепроникающий разум может по этой структуре предсказать, разовьется ли данное яйцо в подходящих условиях в черного петуха или пёструю курицу, в муху или растение кукурузы, жука, мышь или в женщину…» но это термин «кодовое письмо», конечно, слишьком узок. хромосомные структуры служат, кроме того, и инструментом, осуществляющим то развитие, которое они же предпологают. они и кодекс законов и исполнительная сила, или (используя другую терминологию) они и архитектурный проект, и строительная бригада в одно и тоже время.9.1. центральная догма (основной постулат) молекулярной биологиив результате исследований молекулярных основ наследственности сформировалось представление об ауто- и гетеро- синтетической функции гена. согласно этому представлению передача генетической информации происходит от днк к днк при репликации днк (аутосинтетическая функция при размножении клеток) и от днк через ирнк к белку (гетеросинтетическая функция при биосинтезе белка).транскрипция   трансляция ирнк белок  

днк

 

репликация

 

такой путь передачи информации от днк, которая способна к самовоспроизведению, к ирнк и белку ф. крик (1958) назвал  «центральной догмой молекулярной биологии».

долгое время считалось, что передача генетической информации в обратном направлении, т.е. от рнк до днк, невозможна. однако в 1970 г г. тимин сообщил, что у рнк-содержащих вирусов с ферментов ревертаз может синтезироваться на рнк комплементарная цепь днк для внедрения в геном клетки-хозяина. спустя пять лет (1975 г) р. дульбеко, г. тимин и д. показали, что процессы обратной транскрипции могут происходить в клетках разных организмов от бактерий до млекопитающих и человека. было установлено, что на ранних стадиях эмбриогенеза в клетках амфибий происходит резкое увеличение числа копий генов рибосомальной рнк (амплификация генов) с обратной транскрипции.

репликация

 

Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би — розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники — віруси, різноманітні бактерії, най ші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їхньої життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки — пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення. Тому в країнах розвиненої медицини предметом людської інфектології[1] є, передусім, так звані заразні, комунікативні хвороби (англ. Communicable diseases), тобто ті, які можуть бути передані здоровим особам. Але в широкому сенсі інфекційні захворювання — це усі розлади, які спричинюють збудники, зокрема, вогнищеві ураження органів (абсцеси, гнояки, гнійний апендицит, фурункули, бактеріальна пневмонія, тощо). Їх вивчають, діагностують і лікують у складі тих медичних спеціальностей, які опікуються тими чи іншими органами чи системами.

Виділяють поняття Інфекція або заражування хворобою (від англ. Infection — проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження[2]) — стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент — патоген, який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.[3] З позицій патологічної фізіології вирізняють інфекційний процес — комплекс взаємних пристосувальних реакцій у відповідь на інфекцію, на укорінення і розмноження патогену в макроорганізмі, спрямований на відновлення порушень гомеостазу та біологічної рівноваги з навколишнім середовищем. Включає взаємодію збудника, макроорганізму і навколишнього середовища. Цей стан може нічим клінічно не проявлятися через переважання компенсаторних процесів над патологічними реакціями. Тоді інфекційна хвороба — крайній ступінь виразності інфекційного процесу, коли все ж таки виникають порушення гомеостазу в результаті переважання патологічних реакцій над компенсаторними.

Объяснение: